Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Церем" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Церем" до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення,

Приватне сільськогосподарське підприємство "Церем" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення про виплату фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій призначених відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року, оскільки ПСП "Церем" не є правонаступником підприємств, де працювали та отримували заробітну плату особи вказані у цьому розрахунку, у зв'язку з їх ліквідацією.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як встановлено, ПСП "Церем" є юридичною особою та відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій призначених відповідно до п. п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 22.01.2015 року № 401/03 Управлінням Пенсійного фонду України в Баранівському районі Житомирської області було визначено місячний розмір з 2015 року фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що підлягає відшкодуванню органам Пенсійного фонду України. До кола осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах за зазначеним розрахунком увійшли: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (1058-15) (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на загально обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР (400/97-ВР) ) визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Відповідно п. 1 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;

в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі;

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Згідно пп.6.2 п. 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (z0064-04) № 21-1 від 31.12.2003, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пп. 6.5 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно пп.6.8 п. 6 вищезазначеної Інструкції суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року (1058-15) № 1058-I, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У випадку несплати витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, вказані витрати є боргом зі сплати страхових внесків, який стягується органами Пенсійного фонду України на підставі пп. 7 п. 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20 (121/2001) .

На підставі аналізу вказаних норм суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій лише особам, які були зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 та які набули необхідний стаж роботи після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

Оскільки законом передбачено відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою і доставкою пільгових пенсій, призначених за окремими пунктами статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому судом першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовлено в задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку посиланням позивача з приводу того, що ПСП "Церем" згідно Статуту є новоствореною юридичною особою, та немає ніякого відношення до ліквідованого ПСП "Церем".

Так, згідно Статуту ПСП "Церем" (код 03747202), який затверджений 25.02.2001 року та зареєстрований 07.03.2001 року, підприємство створене у ході реформування СП "Церем" та є його правонаступником.

Такі ж дані містяться і в редакції статуту ПСП "Церем" (код 03747202), який затверджений 17.03.2008 року та зареєстрований 31.03.2008 року.

У подальшому 17.02.2015 року зборами засновників ПСП "Церем" (код 03747202) було затверджено нову редакцію Статуту ПСП "Церем", який зареєстровано 19.02.2015 року, у якій вже відсутнє посилання на те, що це підприємство є правонаступником будь яких раніше створених підприємств.

Проте, внесення змін до статуту шляхом виключення відомостей щодо того, правонаступником яких підприємств є суб'єкт господарювання не може свідчити про факт реєстрації новоствореної юридичної особи. Так само, не може свідчити про ліквідацію підприємства і те, що засновником ПСП "Церем" стала лише ОСОБА_8

Так, відповідно до вимог ст. 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно п. 6.3. Інструкції № 21-1 (z0064-04) у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

За приписами ст.33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Також, ч.1 ст. 26 цього Закону ( у редакції чинній станом на лютий 2015 року, тобто на момент внесення змін до статуту) передбачено, що державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи зобов'язаний передати відповідним органам статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Крім того, за приписами ч.6 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, страхувальників - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника та проведення остаточного розрахунку, а страхувальників, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) , - за їх заявою після проведення передбачених законодавством перевірок страхувальника, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку.

Державну реєстрацію Приватного сільськогосподарського підприємства "Церем" було проведено 07.03.2001 року. Запису про рішення засновників ПСП "Церем" щодо ліквідації підприємства у реєстр не внесено, а тому посилання позивача на те, що ПСП "Церем" є новоствореною юридичною особою та не має ніяких правових зобов'язань щодо обов'язків, які виникали у ході здійснення господарської діяльності згідно статутів у редакції до лютого 2015 року, є безпідставними.

Також, не впливає на правильність визначення суми витрат та висновків судів та обставина, що особи, яким призначено пенсію відповідно до п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" отримали земельні та майнові сертифікати, оскільки право вказаних осіб на призначення пільгової пенсії ніким не оспорюється, як і факт їх роботи у позивача.

Також, відповідно п. 1 ст. 1 Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

За вищевказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Церем" залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.