Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Загородній А.Ф., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної митної служби України, Чернігівської митниці про поновлення на публічній службі, -

У липні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання протиправним та скасування наказу Чернігівської митниці від 22.06.2011 р. № 397-к про поновлення його на посаді начальника сектору митного оформлення № 3 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці, визнання протиправними та скасування наказу Державної митної служби України від 23.06.2011 р. № 1301-к та наказу Чернігівської області від 23.06.2011 р. № 411к про припинення його перебування на державній службі в митних органах України, визнання протиправним та скасування наказу Чернігівської митниці від 25.07.2011 р. № 493-к, яким внесено зміни до наказів по особовому складу від 22.06.2011 р. № 397-к та від 23.06.2011 р. № 411-к, поновлення на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Чернігівської митниці від 22.06.2011 р. № 397-к про поновлення позивача на посаді начальника сектору митного оформлення № 3 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 23.06.2011 р. № 1301-к та наказ Чернігівської області від 23.06.2011 р. № 411к про припинення його перебування на державній службі в митних органах України.

Визнано протиправним та скасовано пункт 2 наказу Чернігівської митниці від 25.07.2011 р. № 493-к, яким внесено зміни до наказу по особовому складу від 23.06.2011 р. № 411-к.

Поновлено позивача на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці.

Стягнуто з Чернігівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2011 р. по день фактичного поновлення на посаді.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 р. постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. залишено без змін.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 р. виправлено допущені описки в абзацах 1, 2, 3 резолютивної частини короткого та повного тексту ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 р. в частині дати оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася Чернігівська митниця, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі, зокрема, відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Згідно частини 2 статті 410 Митного кодексу України у митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в митних органах України на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці

Наказом Державної митної служби України від 30.08.2010 р. № 1631-к та наказом Чернігівської митниці від 14.09.2010р. № 516-к позивача було звільнено з посади начальника сектора митного оформлення № 4 митного Поста "Сеньківка"Чернігівської митниці.

Не погодившись із вказаним звільненням, позивач звернувся до суду.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 р. визнано протиправними та скасовано наказ Державної митної служби України від 30.08.2010 р. № 1631-к та наказ Чернігівської митниці від 14.09.2010 р. № 516-к, поновлено позивача на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці з 14.09.2010 р.

Наказом Державної митної служби України від 17.06.2011р. № 1243-к, на виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.10.2010 р., скасовано підпункт 1.2 пункту 1 наказу Державної митної служби України від 30.08.2011 р. № 1631-к в частині звільнення позивача та поновлено його на посаді начальника сектору митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" Чернігівської митниці з 14.09.2010 р.

Наказом Чернігівської митниці від 22.06.2011 року № 397-к позивач був поновлений на посаді начальника сектору митного оформлення № 3 митного поста "Сеньківка".

Наказом Державної митної служби України від 23.06.2011 р. № 1301-к та наказом Чернігівської митниці від 23.06.2011 р. № 411-к припинено перебування позивача на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" з 23.06.2011 р.

Підставою для прийняття зазначених наказів став акт комплексної перевірки з питань оперативно-службової діяльності митного поста "Сеньківка" та "Грем'яч" Чернігівської митниці від 29.04.2011 р. за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2010 р., в ході якої, серед іншого, встановлено систематичне, неналежне та несумлінне виконання позивачем службових обов'язків.

Наказом Чернігівської митниці від 25.07.2011 р № 493-к внесено зміни до п. 1.5. наказу по особовому складу від 22.06.2011 р. № 397-к, який викладено в наступній редакції: "ОСОБА_4 на посаді начальника сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка"з 14.09.2010 р. Вважати приступившим до виконання службових обов'язків з 22.06.2011 р. з посадовим окладом 1134,00 грн. на місяць"; та внесено зміни до наказу по особовому складу від 23.06.2011 р. № 411-к, який викладено в наступній редакції: "ОСОБА_4, начальнику сектора митного оформлення № 4 митного поста "Сеньківка" припинено перебування на державній службі 23.06.2011 р. за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що комплексна перевірка митних органів з питань оперативно-службової діяльності проводилась з порушенням встановленого порядку її проведення, доказів порушення позивачем Присяги державного службовця не надано, а тому його звільнення із займаної посади на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" відбулося неправомірно.

Крім того, суди виходили з того, що позивач був звільнений в період тимчасової непрацездатності.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи факт порушення позивачем Присяги державного службовця свого підтвердження не знайшов, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Крім того, відповідно до положень статті 569 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" (3723-12) .

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України (далі - Статут) встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Згідно п. 1 ст. 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників.

Застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Статуту, який визначає види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 28 Статуту звільнення посадової особи митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам. Закон України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" (2805-15) є спеціальним нормативним актом щодо врегулювання правовідносин, пов'язаних із застосування заохочень та дисциплінарних стягнень для посадових осіб митної служби, у тому числі їх звільнення.

Невиконання або неналежне виконання посадовою особою митної служби своїх службових обов'язків відповідно до статті 21 Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України" є порушенням службової дисципліни, відповідальність за що передбачена саме цим Законом.

Припинення державної служби за порушення Присяги може застосовуватися тільки у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21.05.2013 р. (№ 21-403а12), від 04.06.2013 р. (№ 21-167а13), від 17.09.2013 р. (№ 21-231а13), від 03.12.2013 р. (№ 379а13) та від 28.04.2015 р. (№ 21-163а15).

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Чернігівської митниці відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .