Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Мороз Л.Л.,

Заяць В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз" до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Київгаз" звернулось з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому просило: визнати протиправною бездіяльність щодо не включення наданих листом від 15 квітня 2015 року №791/10-1 та у 6-ти звітах відомостей про здійснені товариством компенсаційних виплат працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за грудень 2014 року на загальну суму 43920,30 грн. до Зведеного звіту (додаток №2 по Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період"); зобов'язати відповідача включити надані 15 квітня 2015 року відомості у 6-ти звітах про здійснення товариством виплати працівникам на час їх призову на військову службу по мобілізації за грудень 2014 року на загальну суму 43920,30 грн. до Зведеного звіту до Департаменту соціальної політики КМДА.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не внесено надані ним відомості про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за грудень 2014 року до Зведеного звіту до Департаменту соціальної політики КМДА.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року, позов задоволено повністю.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у прийнятті звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період за грудень 2014 року.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, просить скасувати судові рішення, ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на його необґрунтованість та відповідність дій Управління вимогам чинного законодавства України.

Публічне акціонерне товариство "Київгаз" у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівникам Публічного акціонерного товариства "Київгаз" - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, нарахована у грудні 2014 року середня заробітна плата на загальну суму 43920,30 грн., що підтверджується Звітами про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у грудні 2014 року.

15 квітня 2015 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з листом № 791/10-1, в якому просив Управління перерахувати на банківський рахунок кошти в розмірі 43920,30 грн., як компенсацію роботодавцю, який забезпечив виконання гарантованих державою виплат щодо збереження заробітку мобілізованих на час призову, за грудень 2014 року, на підставі Звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації за вищевказаний період.

Листом від 15 червня 2015 року № 1385/10-1 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити письмово, чи внесено відповідачем відомості відповідно до Звітів наданих в додатку до листа від 15 квітня 2015 року № 791/10-1 до Зведеного звіту Управління (додаток 2) до Департаменту соціальної політики КМДА.

Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації листом від 22 червня 2015 року повідомило позивача, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 27 травня 2015 року компенсація підприємствам середньої заробітної плати, яка виплачується працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, здійснюється відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 (105-2015-п) , та зазначено, що вказана компенсація виплачується за рахунок коштів, передбачених у Законі України "Про державний бюджет України на 2015 рік" (80-19) за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період". Кошти на виплату компенсації підприємствам, установам та організаціям спрямовуються за період починаючи з січня 2015 року, а тому у Управління не має підстав щодо розгляду та прийняття Звітів за період березень - грудень 2014 року (в даному випадку - грудень 2014 року).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" призов військовозобов'язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (3543-12) . Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України "Про освіту".

Частиною 1 ст. 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Частиною 2 ст. 119 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" (2232-12) і "Про альтернативну (невійськову) службу" (1975-12) , "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (3543-12) , надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Як встановлено ч.ч.3, 4, 5 ст. 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв'язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (2011-12) .

Гарантії, визначені у частинах третій та четвертій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров'я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації" (1275-18) дію ч.3 ст. 119 КЗпП України поширено на громадян України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію" (303/2014) . Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 105 (105-2015-п) затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №105), який, відповідно до п.1 якого, визначає механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 "Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період".

Пунктом 2 Порядку № 105 (105-2015-п) визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є: Міністерство соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім міст Києва та Севастополя) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Для виплати компенсації підприємство, установа або організація подає щомісяця до 15 числа органу соціального захисту населення звіт про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 1, погоджений районним (міським) військовим комісаріатом, який здійснював призов працівника на військову службу, в частині підтвердження призову та проходження військової служби, для подання до 19 числа їх копій, а також зведених звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 2 структурним підрозділам соціального захисту населення.

Структурні підрозділи соціального захисту населення щомісяця до 23 числа подають відомості про загальний обсяг фактичних витрат на виплату середнього заробітку працівникам згідно з додатком 3 Мінсоцполітики для спрямування їм бюджетних коштів, що спрямовуються органам соціального захисту населення для перерахування підприємствам, установам, організаціям.

Аналіз наведених положень закону дає підстави вважати, що за громадянами України, які починаючи з 18 березня 2014 року були призвані на військову службу на підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію" (303/2014) , згідно із Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII (1275-18) , зберігається середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, суми виплати якого компенсується із бюджету відповідно до Порядку № 105 (105-2015-п) в межах наявних ресурсів на зазначені цілі.

За вказаних обставин, з урахуванням невиконання відповідачем покладених на нього зобов'язань та невнесення наданих позивачем відомостей про Звіти про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період за грудень 2014 року до Зведеного звіту до Департаменту соціальної політики КМДА, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації включити надані позивачем відомості про компенсаційні виплати до Зведеного звіту.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.