826/20986/13-а Про визнання протиправними дії ДПІ щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічних звірок Товариства, за результатами яких складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок, визнання протиправними дії ДПІ щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" коригувань на підставі висновків, викладених в зазначених актах - 18.05.2016 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніколейд" (далі - Товариство) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Інспекція) в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічних звірок Товариства, за результатами яких складено акти від 26 вересня 2013 року № 533/26-54-22-06-38663326 та від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838 про неможливість проведення зустрічних звірок;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок", зокрема до її підсистеми "Аналітична система", коригувань на підставі висновків, викладених в актах від 26 вересня 2013 року № 533/26-54-22-06-38663326 та від 22 листопад 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838 про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Ніколейд";

- зобов'язати відповідача відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок", зокрема в її підсистемі "Аналітична система" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які були відкориговані на підставі висновків, викладених у актах від 26 вересня 2013 року № 533/26-54-22-06-38663326 та від 22 листопад 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838 про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ "Ніколейд";

- зобов'язати відповідача протягом десяти днів з дня набрання чинності судовим рішенням по справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Інспекції щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки Товариства, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ніколейд" (ЄДРПОУ 33631838) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012 р. по 31.10.2013 р."; визнано протиправними дії Інспекції щодо внесення коригувань до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" на підставі висновків, викладених в акті від 22 листопада 2013 року №480/26-51-22-01-33631838 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ніколейд" (ЄДРПОУ 33631838) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012 р. по 31.10.2013 р."; зобов'язано Інспекцію відновити в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" задекларовані Товариством показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з податку на додану вартість з 01 січня 2012 року по 31 жовтня 2013 року; в іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з обставинами, встановленими судами першої та апеляційної інстанцій, за результатами здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки відносно ТОВ "Інтайм Плюс" Інспекцією складено акт від 26 вересня 2013 року № 533/26-54-22-06-38663326 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтайм Плюс" (код за ЄДРПОУ) за період травень, червень, липень 2013 року".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки відносно ТОВ "Інтайм Плюс" та внесення до автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" коригувань за результатами таких заходів, суди попередніх інстанцій виходили із того, що зазначені дії не стосуються позивача, а відтак, не порушують його прав та законних інтересів.

Рішення судів попередніх інстанцій в цій частині не оскаржуються, правильність зазначених висновків не ставиться сторонами під сумнів.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією за результатами здійснених заходів з метою проведення зустрічної звірки щодо позивача складено акт від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Ніколейд" (ЄДРПОУ 33631838) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.01.2012 року по 31.10.2013 року".

Задовольняючи позовні вимоги в решті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, за результатами якої було складено акт від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838.

Колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій передчасним, зробленим з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як свідчить акт від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838, Інспекцією вчинялись саме дії з метою проведення зустрічної звірки, за результатами яких не встановлено місцезнаходження позивача. Жодних відомостей про проведення Інспекцією невиїзної позапланової перевірки, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2013 року № 480/26-51-22-01-33631838, матеріали справи не містять.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України (2755-17) (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно з пунктом 73.5 статті 73 ПК з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 (1232-2010-п) .

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби розроблені Методичні рекомендації, які затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 (v0236837-11) , згідно з підпунктом 4.4 пункту 4 яких (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання '…'.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників податкових органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до ІС "Податковий блок" інформація на підставі такого акта використовується податковими органами для інформаційно-аналітичного забезпечення їхньої діяльності і не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Наведене відповідає правовій позиції, що викладена в постанові Верховного Суду України від 17 листопада 2015 року по справі № 826/11901/14 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54203682).

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та внесення на підставі такого акта змін до автоматизованих систем порушує права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року в частині задоволених позовних вимог скасувати і направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та в частині направлення справи на новий розгляд оскарженню не підлягає. В іншій частині ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, що встановлені статями 236 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.