Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ситникова О.Ф.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року,

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточненим, про: визнання неправомірними дій Управління щодо відмови у перерахунку пенсії із заробітної плати у зоні відчуження по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи за період з 1 квітня 1987 року по 10 квітня 1987 року, з 12 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року; зобов'язання Управління призначити, нарахувати і виплачувати пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) та підпункту 4 пункту 3 постанови Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (1210-2011-п) (далі - Порядок) із заробітної плати, отриманої за роботу у зоні відчуження з 1 квітня 1987 року по 10 квітня 1987 року, з 12 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року, визначеної виходячи із заробітної плати, отриманої за основним місцем роботи (збереженої заробітної плати), з урахуванням фактично відпрацьованого часу в зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (підвищення до 100 % тарифної ставки, кратності, премії), доплати за вихідні і святкові дні, нарахованої за фактично відпрацьований час, з урахуванням встановленої кратності, з 1 січня 2012 року.

Дана справа неодноразово розглядалася судами різних інстанцій.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2012 року позовні вимоги за період з 1 січня 2012 року по 30 січня 2012 року залишено без розгляду.

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 2 червня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління щодо відмови ОСОБА_2 у перерахуванні пенсії із заробітної плати у зоні відчуження по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи з 1 квітня 1987 року по 10 квітня 1987 року, з 12 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року та зобов'язано відповідача призначити, нарахувати і виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 1 лютого 2012 року відповідно до вимог статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" (4282-17) , та підпункту 4 пункту 3 Порядку із заробітної плати, отриманої за роботу у зоні відчуження з 1 квітня 1987 року по 10 квітня 1987 року, з 12 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року у розмірі 1130, 26 крб.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року скасовано постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 2 червня 2015 року, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновків про задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 з 12 лютого 1987 року по 10 травня 1987 року у складі військової частини № 83212 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок чого був безстроково визнаний інвалідом IIІ групи.

Позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

У зв'язку із набранням чинності Порядку 1 січня 2012 року Управлінням було здійснено перерахунок пенсії позивачу відповідно до підпункту 3 пункту 3 Порядку.

Відповідно до розпорядження відповідача від 2 лютого 2012 року №130211 позивачу з 1 січня 2012 року нараховується пенсія по інвалідності у розмірі 2098 грн 61 коп., виходячи з положень підпункту 3 пункту 3 Порядку, яким передбачено, що у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше як 12 місяців підряд, заробітна плата для обчислення пенсій обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

ОСОБА_2 звертався до Управління із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку, оскільки від брав участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 дні у березні 1987 року та 29 днів у квітні 1987 року, що є неповними календарними місяцями.

Листом від 4 травня 2012 року №10/281 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви у зв'язку із відсутністю підстав, оскільки позивач працював у зоні відчуження менше ніж 12 місяців підряд, тому середньомісячний заробіток визначається шляхом ділення його загальної суми за повні календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 31 липня 2012 року №83771 та довідки Криворізького районного військового комісаріату позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при військовій частині №83212, дислокованої на 2 км північніше с. Оране, Іванківського району, Київської області у період з 12 лютого 1987 року по 11 травня 1987 року, виконуючи ремонтні роботи в зоні №3 "Рудий Ліс" в березні 1987 року - 30 березня 1987 року та 31 березня 1987 року; з 1 квітня 1987 року по 10 квітня 1987 року, з 12 квітня 1987 року по 30 квітня 1987 року.

Отже, позивач перебував у зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в березні 1987 року 2 календарні дні та у квітні 1987 року 29 календарних днів, що є меншим повних календарних місяців, тому ОСОБА_2 має право на перерахунок пенсії за підпунктом 4 пункту 4 Порядку.

Крім того, судом першої інстанції досліджено довідку ПАТ "Криворізький турбінний завод "Констар" №151/228 від 19 лютого 2013 року та відомість про нараховану заробітну плату за квітень 1987 року, відповідно до яких позивач за квітень 1987 року отримав заробітну плату за роботу у зоні відчуження у розмірі 1130,26 крб, до складу якої входили збережений середній заробіток за дні роботи у зоні відчуження у розмірі 306,62 крб, оплата праці за тарифною ставкою за дні роботи у зоні відчуження у розмірі 538 грн 70 коп., премія 35% за діючою системою преміювання відповідно до Положення про преміювання, затвердженого наказом директора заводу №716 від 25 грудня 1986 року у розмірі 194,27 крб.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав не подання позивачем до Управління у 2012 році довідки, в якій було б зазначено окремо заробітну плату отриману ним за квітень 2012 року, колегія суддів вважає неправильним, оскільки судом першої інстанції були досліджені первинні документи, в яких містяться відомості про заробітну плату позивача за квітень 1987 року та як вбачається з матеріалів справи відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з підстав відсутності у нього роботи у зоні відчуження менше календарного місяця, а не з підстав відсутності відповідних даних у заяві.

Крім того, з 6 березня 2013 року Управління здійснює розрахунок пенсії позивача відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2015 року скасувати, постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 2 червня 2015 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.