ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"12" травня 2016 р. м. Київ К/800/11138/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради, Відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року,
в с т а н о в и л а :
У вересні 2013 року Дочірнє підприємство "Перехід Аутдор" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради (далі - Департамент архітектури та містобудування) та Відділу реклами Луганської міської ради (далі - Відділ реклами) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 21 травня 2013 року ним через Дозвільний центр міста Луганська до робочого органу з питань розміщення реклами на території м. Луганська - Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради були подані заяви про видачу дозволів на розміщення реклами на території м. Луганська з зазначенням певних адрес.
За результатами розгляду цих заяв Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради листами від 04 червня 2013 року № И 01-19/1828/43-13, № И 01-19/1829/43-13, № И 01-19/1830/43-13, № И 01-19/1832/43-13, № И 01-19/1833/43-13 та № И 01-19/1836/43-13 повідомило Підприємство про наявність підстав для повернення цих заяв без розгляду.
Заяви були повернуті у зв'язку із тим, що раніше йому були встановлені пріоритети на місця розміщення рекламних засобів за адресами, зазначеними в заявах строком на три місяці, у період дії пріоритету він не оформив та не подав два примірники дозволів відповідно до вимог чинного законодавства, у в'язку із чим пріоритети на ці місця втратили свою дію.
Крім того, після видачі зазначених наказів до Управління архітектури та містобудування надійшла ухвала Ленінського районного суду м. Луганська від 07 лютого 2013 року у справі № 2ф-74/13, згідно з якою Управлінню архітектури та містобудування заборонено вчиняти дії щодо встановлення пріоритетів на місця розташування рекламних засобів. Серед адрес, які зазначені в цій ухвалі, є адреси, які співпадають з адресами, зазначеними ним у заявах.
Вважає, що відповідач допустив неправомірну бездіяльність, оскільки відмова у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених чинним законодавством, не допускається.
З урахуванням збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради щодо не розгляду його від 20 травня 2013 року № 20/05-01, № 20/05-02, № 20/05-03, № 20/05-04, № 20/05-05, № 20/05-06, № 20/05-07, № 20/05-08, № 20/05-09, № 20/05-10, № 20/05-17 та № 20/05-18 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами;
- зобов'язати Відділ реклами Луганської міської ради розглянути його заяви від 20 травня 2013 року № 20/05-01, № 20/05-02, № 20/05-03, № 20/05-04, № 20/05-05, № 20/05-06, № 20/05-07, № 20/05-08, № 20/05-09, № 20/05-10, № 20/05-17 та № 20/05-18 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами у відповідності до вимог Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (2067-2003-п) , та прийняти відповідне рішення,
- зобов'язати Департамент передати Відділу реклами Луганської міської ради заяви Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" від 20 травня 2013 року № 20/05-01, № 20/05-02, № 20/05-03, № 20/05-04, № 20/05-05, № 20/05-06, № 20/05-07, № 20/05-08, № 20/05-09, № 20/05-10, № 20/05-17 та № 20/05-18 про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами для їх розгляду та прийняття відповідного рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2014 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Дочірнє підприємство "Перехід Аутдор" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та не дотримання норм процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач не звертався до Відділу реклами з заявами про встановлення пріоритетів на встановлення зовнішньої реклами взагалі, оскільки цей орган почав виконувати функції з розгляду таких заяв на підставі рішенням Луганської міської ради від 28 серпня 2013 року № 36/32 "Про питання щодо розміщення зовнішньої реклами на території м. Луганська", тобто після подання заяв про надання дозволу.
Окрім цього, суди послалися на наявність ухвали Ленінського районного суду міста Луганськ від 07 лютого 2013 року у справі № 2а-74/13 про забезпечення позову, яким Управлінню архітектури та містобудування Луганської міської ради заборонено вчиняти дії щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів за адресами, які містяться в заявах про надання дозволу.
Судова колегія не може погодитися з висновками судів першої та апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Як видно із змісту ухвали Ленінського районного суду міста Луганськ від 07 лютого 2013 року назви адрес (назва вулиці і номер будинку), які містяться у цій ухвалі, і стосовно яких заборонено вчиняти дії щодо встановлення пріоритету на місця розташування рекламних засобів, не співпадають з адресами, наведеними у заявах позивача про встановлення зовнішньої реклами.
А отже, наявність такого судового рішення не було перешкодою для розгляду по суті заяв та прийняття рішення з питань, порушених Підприємством.
Посилаючись на те, що регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами на території міста Луганська проводиться Відділом реклами на підставі рішення Луганської міської ради від 28 серпня 2013 року № 36/32 "Про питання щодо розміщення зовнішньої реклами на території м. Луганська", тобто на підставі рішення, що було прийняте Луганською міською радою після подання заяв про надання дозволу, суди першої та апеляційної інстанції не звернули увагу на ту обставину, що повноваження Відділу реклами визначені відповідним Положенням про цей Відділ, яке затверджено розпорядженням Луганського міського голови від 24 листопада 2006 року № 207.
Так, згідно із пунктом 2.1.4 вказаного Положення Відділ реклами приймає рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету.
У зв'язку з цим судами не надано оцінку діям Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради, яке перейменовано в Департамент архітектури та містобудування Луганської міської ради, в частині його повноважень у взаємодії з Відділом реклами, що, на думку колегії суддів, є істотним для правильного вирішення справи в обсязі усіх позовних вимог. У відповідності до норм статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення повинні бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суди першої та апеляційної інстанцій не виконали вимог вказаного процесуального закону й постановили рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому, вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати вказівки суду касаційної інстанції, більш повно встановити обставини у справі та у залежності від встановленого - вирішити спір. На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Перехід Аутдор" до Департаменту архітектури та містобудування Луганської міської ради, Відділу реклами Луганської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді
Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Стрелець Т.Г.