Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Розваляєвої Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області, третя особа - комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради, про скасування рішення,-

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області (далі - Виконком), третя особа - комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" Енергодарської міської ради (далі - КП "ПКВ"), про визнання протиправним та скасування рішення від 16 травня 2013 року № 142 "Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Постановою Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_2 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила скасувати вказані рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення - про задоволення позову.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу КП "ПКВ" просило залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ) у зв'язку з неприбуттям належним чином повідомлених про час і місце судового засідання осіб, які беруть участь у справі

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, рішенням відповідача від 15 грудня 2011 року № 374 "Про затвердження акта прийому-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 був затверджений акт прийому-передачі житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" у комунальну власність.

Відповідно до рішення Енергодарської міської ради від 18 березня 2011 року № 7 "Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг" комунальне КП "ПКВ" визначено виконавцем житлово-комунальних послуг: з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій; з ремонту приміщень, будинків, споруд.

КП "ПКВ" у лютому 2013 року надіслало до Державної інспекції України з контролю за цінами (м. Київ) розрахунки планових витрат на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів і технічного обслуговування ліфтів, які входять до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. У березні 2013 року вищевказані розрахунки повернені Державною інспекцією України з контролю за цінами КП "ПКВ" на доопрацювання. У зв'язку з тим, що КП "ПКВ" проводилась робота з доопрацювання розрахунків планових витрат на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів і технічного обслуговування ліфтів, які входять до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 22 квітня 2012 року керівництво КП "ПКВ" Енергодарської міської ради звернулось з відповідним листом до управління комунальної власності Енергодарської міської ради з пропозицією подовжити з 1 січня 2013 року до 1 вересня 2013 року тимчасово застосування тарифу на житлово-комунальні послуги, що був погоджений рішенням Виконкому від 17 грудня 2009 року № 364 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", для групи споживачів - населення".

Рішенням відповідача від 16 травня 2013 року № 142 "Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" КП "ПКВ" було дозволено з 16 травня 2013 року до 31 грудня 2013 року тимчасово застосовувати тариф на житлово-комунальні послуги, що погоджений рішенням Виконкому від 17 грудня 2009 року № 364 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ВП "Запорізька АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом", для групи споживачів - населення", до моменту затвердження нових тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач діяв відповідно до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) у межах своїх повноважень. Також суди попередніх інстанцій враховували те, що станом на 1 січня 2014 року оскаржуване рішення втратило чинність.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, вважає їх передчасними та виходить з наступного.

У разі визнання незаконним, протиправним, скасування індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий акт, якщо інше не встановлено законом або не визначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 8 грудня 2009 року (справа № 21-1573 во 09).

Отже, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що втрата оспорюваним рішенням Виконкому № 142 чинності з 1 січня 2014 року не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про визнання протиправним та скасування цього рішення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Частиною другою статті 31 цього Закону установлено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до змісту частини третьої статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг, які затверджують органи місцевого самоврядування, визначає Кабінет Міністрів України.

Порядком надання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, послуги з вивезення побутових відходів, а також технічного обслуговування ліфтів, затвердженим наказом Мінекономіки від 7 березня 2007 року № 67 (z0222-07) ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 березня 2007 року за № 222/13489 (z0222-07) ) та чинним на час прийняття оспорюваного у справі рішення, була встановлена процедура надання Держінспекцією або її територіальними органами висновків, що подаються до розгляду відповідному вповноваженому органу із затвердження тарифів на зазначені послуги.

Для отримання висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на житлово-комунальні послуги суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, які виконують/виробляють житлово-комунальні послуги (далі - виконавці/виробники), проводять економічний аналіз фактичних витрат на виробництво житлово-комунальних послуг щодо їх відповідності економічно обґрунтованому рівню витрат та розміру тарифів, що діють. Під час проведення економічного аналізу досліджується відповідність фактичних якісних та кількісних показників, що характеризують виробництво житлово-комунальних послуг, нормативним показникам, а також вартісних показників (за визначеними в установленому порядку статтями витрат) - економічно обґрунтованим витратам. Звернення виконавців/виробників до вповноваженого органу щодо перегляду тарифів подається за наявності висновків Державної інспекції з контролю за цінами або територіального органу Державної інспекції з контролю за цінами щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлово-комунальних послуг (пункти 2, 3 вказаного Порядку).

Водночас, у пункті 41 Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року № 1010 (1010-2006-п) , визначено, що висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планованих витрат, пов'язаних з наданням послуг з вивезення побутових відходів, надається Державною інспекцією з контролю за цінами або її територіальними органами в порядку, встановленому Мінекономрозвитку.

Отже, на час виникнення спірних відносин тарифи на послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів і технічного обслуговування ліфтів, які входять до складу тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, встановлювались органами місцевого самоврядування і отримання підприємством (виконавцем) висновку щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат належало до процедури прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій у цій справі названим вимогам процесуального закону відповідають не в повній мірі з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку

Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи рішення по суті спору, не встановили, чи Виконком під час прийняття рішення від 16 травня 2013 року № 142 "Про застосування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", яким по суті було встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на відповідний період, дотримався установленої законодавством процедури, тобто чи прийнято таке рішення у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, судами не досліджено всі докази та неповно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення у цій справі, оскільки без їх виправлення неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку спірному рішенню відповідача.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судами порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною другою статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, постанова Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 січня 2014 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Енергодарського міського суду Запорізької області від 29 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.