Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М., Швеця В.В., Штульман І.В.,

здійснивши в порядку письмового провадження касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до прокуратури Тернівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - прокуратура Тернівського району) про визнання дій протиправними за касаційними скаргами позивача на судові рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року,

У січні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати неправомірними дії прокуратури Тернівського району, яка виступає в інтересах держави, щодо не сприяння у належному виконанні вироку Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у кримінальній справі і не здійсненні заходів по запобіганню правопорушенню, усуненню причин і умов, що сприяли їх виникненню та призвели до порушення його права на ефективний правовий захист;

зобов'язати відповідача сприяти у належному виконанні вироку суду, здійснивши заходи запобігання правопорушенню, вирішити питання про притягнення до кримінальної відповідальності начальника Тернівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за статтею 382 Кримінального кодексу України, зобов'язати останнього виконати судове рішення від 14 березня 2013 року;

стягнути з Державного бюджету України 2000 грн. моральної шкоди.

Посилався на незаконність дій відповідача по забезпеченню належного здійснення правосуддя у кримінальній справі.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року скаргу залишено без руху у зв'язку не сплатою судового збору.

У визначений строк недоліки виправлені не були, тому рішенням цього ж суду від 18 травня 2015 року апеляційну скаргу повернуто позивачу.

15 червня 2015 року ОСОБА_4 повторно звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу від 20 лютого 2015 року, в якій просив звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою судді апеляційного суду від 3 липня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху за пропуском строків звернення до суду та не сплатою судового збору. Запропоновано сплатити судовий збір у розмірах визначених законом та вказати причини пропуску строків звернення до суду.

У визначені строки недоліки виправлені не були, тому ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного суду від 14 вересня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

У касаційних скаргах позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить судові рішення від 20 лютого 2015 року, від 18 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року скасувати і задовольнити його вимоги про звільнення від сплати судового збору, поновити строки звернення до суду.

Враховуючи відсутність клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, касаційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Вимоги до апеляційної скарги наведені у статті 187 КАС України.

Відповідно до положень цієї норми, зокрема частини шостої, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно фактичних обставин справи, позивачем при подачі апеляційної скарги на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 лютого 2015 року судовий збір у розмірах, визначених частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", сплачено не було, тому ухвалою від 16 квітня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху, запропоновано сплатити судовий збір, розмір якого становив 60,90 грн.

З метою усунення недоліків ОСОБА_4 заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись, в тому числі, на тяжкий матеріальний стан

Проте, ухвалою судді Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року в задоволенні клопотання про звільнення від судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з безпідставності вимог про звільнення від сплату судового збору та не усунення недоліків у визначені строки.

З таким висновком погодиться неможливо, оскільки він не відповідає норма процесуального права.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк частина перша статті 88 КАС України).

Виходячи зі змісту цієї норми, нею встановлюється можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем доступу. Вона спрямована на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб.

З цією метою суд зобов'язаний з'ясувати майновий стан особи і прийняти відповідне рішення При цьому, ухвала суду з питань, визначених статтею 88 КАС України, викладається окремим документом (пункт 6 частини четвертої статті 160 КАС України) і складається з урахуванням загальних вимог до ухвали.

У випадку незадоволення клопотання про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд повинен повідомити у випадку відсутності осіб, які беруть участь у справі, повідомити їх про прийняте рішення та роз'яснити наслідки, а також вирішити питання про продовження стоку до усунення недоліків.

Не дивлячись на наведені положення закону, суддя апеляційного суду, ухвалюючи рішення 18 травня 2015 року, належним чином не з'ясував доводи позивача про його матеріальний стан не роз'яснив наслідки не сплати судового збору після відмови в задоволенні клопотання.

В апеляційній скарзі від 12 червня 2015 року ОСОБА_4 просив поновити строки звернення з апеляційною скаргою та звільнити його від сплати судового збору.

Приймаючи рішення від 3 липня 2015 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції взагалі не навів доводи про необхідність відхилення вимог про визнання причин пропуску строків звернення до суду поважними та відмови у звільненні від судового збору.

У заяві про усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 3 липня 2015 року, позивач просив повторно визнати причини пропуску строку подачі апеляційної скарги поважними.

В порушенні вимог пункту 3 частини першої статті 165 КАС України, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 14 вересня 2015 року не навів мотивів, з яких він прийшов до висновку про задоволення клопотань щодо поважності причин пропуску строків подачі апеляційної скарги та відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням зазначених обставин, судові рішення апеляційного суду від 18 травня та 14 вересня 2015 року підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною першою (порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі) статті 227 КАС України, з направленням справи для продовження розгляду.

Щодо ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року необхідно зазначити наступне.

За правилами частини першої статті 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення першої інстанції після перегляду їх в апеляційному порядку.

Як свідчать матеріали справи, ухвала, яка є предметом оскарження, не переглядалася апеляційному порядку, тому не може бути переглянута касаційним судом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати судові рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2015 року та від 14 вересня 2015 року з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В частині оскарження ухвали Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року, то такі вимоги задоволенню не підлягають.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.