Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду віл 30.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015 у справі № 816/2821/13-а за поданням Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Спільного підприємства "Полтавська нафтогазова компанія" про стягнення коштів, -

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015, відмовлено у задоволенні подання Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення з Спільного підприємства "Полтавська нафтогазова компанія" коштів в розмірі 75178386,92 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким подання задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.03.2013 податковим органом сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 30-19, згідно якої сума боргу Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" за узгодженими зобов'язаннями з рентної плати за нафту, що видобувається в України, нарахована до 1 січня 2013 року становить 75 178 386,92 грн.

Зазначена сума грошового зобов'язання з рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат виникла в наслідок прийняття Полтавською міжрайонною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби податкових повідомлень-рішень від 12.03.2007 № 0000351501/0, № 0000361501/0, № 0000371501/0, від 17.04.2007 № 0000521201/0, № 0000531501/0, № 0000541501/0, від 17.05.2007 № 0000621501/0; № 0000631501/0, № 0000641501/0, якими відповідачу визначені податкові зобов'язання з рентної плати за нафту, природний газ та газовий конденсат за січень - березень 2007 року.

За результатами судового оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку прийнято наступні рішення:

- у справі № 17/1 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 12.03.2007 № 0000351501/0, № 0000361501/0, № 0000371501/0, якими за наслідками камеральної перевірки відповідачу у даній справі визначені податкові зобов'язання з рентної плати за нафту, природний газ та за конденсат, що видобуваються в Україні на загальну суму 26172378,78 грн., постановою Господарського суду Полтавської області від 17.07.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 19.09.2007, позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого адміністративного від 19.11.2009 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено;

- у справі № 3/119 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.04.2007 № 0000521201/0, № 0000531501/0, № 0000541501/0, якими за наслідками камеральної перевірки відповідачу у даній справі визначені податкові зобов'язання з рентної плати за нафту, природний газ та за конденсат, що видобуваються в Україні на загальну суму 22132635,84 грн., постановою Господарського суду Полтавської області від 17.07.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 19.09.2007 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.09.2009, позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Верховного Суду України від 23.02.2010 касаційна скарга Полтавської МДПІ задоволена, рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено;

- у справі № 17/81 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 17.05.2007 № 0000621501/0; № 0000631501/0, № 0000641501/0, якими за наслідками камеральної перевірки відповідачу у даній справі визначені податкові зобов'язання з рентної плати за нафту, природний газ та за конденсат, що видобуваються в Україні на загальну суму 26873440,25 грн., постановою Господарського суду Полтавської області від 17.07.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 19.09.2007, позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2009 рішення судів попередніх інстанцій скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

В подальшому, 12.03.2010, Спільне підприємство "Полтавська газонафтова компанія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання незаконними дій по проведенню камеральних перевірок, складенню aктів камеральних перевірок та по нарахуванню позивачу податкових зобов'язань; визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень; заборону вчиняти дії по виконанню вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 24.01.2011, у задоволенні адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2011 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.05.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2011; а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами розгляду справи після направлення її на новий розгляд, постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 закрито провадження у справі № 2а-1670/5362/11 в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень, а в іншій частині позовних вимог про визнання незаконними дій та заборону вчиняти дії відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.08.2011 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незакoнними дій по проведенню камеральних перевірок, складенню актів перевірок та по нарахуванню податкових зобов'язань, та прийнято ухвалу, якою відмовлено позивачу в поновленні строку на звернення до суду з позовом про визнання незаконними дій по проведенню камеральних перевірок, складенню актів перевірок та по нарахуванню податкових зобов'язань. Адміністративний позов в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій по проведенню камеральних перевірок, складенню актів перевірок та по нарахуванню податкових зобов'язань залишено без розгляду, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.02.2013 ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 залишено без змін.

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Спільного підприємства "Полтавська газонафтова компанія" до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги; зобов'язання вчинити дії; визнання податкової застави такою, що припинилась.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 по справі № 816/1496/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції по складенню і направленню податкової вимоги від 20.03.2013 № 30-19 на суму 75178386,92 грн., направленої на стягнення податкового боргу по якому минув строк давності. Скасовано рішення Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції від 20.03.2013 про проведення опису майна позивача та передачі його у податкову заставу. Зобов'язано Полтавську міжрайонну державну податкову інспекцію вчинити дії щодо списання податкового боргу з рентної плати за нафту, газ та газовий конденсат у розмірі 75178386,92 грн. та виключення цієї суми заборгованості (боргу) з картки особового рахунку платника податків. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 24.02.2016 р. за наслідками касаційного перегляду, було частково задоволено касаційну скаргу Полтавської ОДПІ, скасовано постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2013 р. в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дії податкової інспекції по складенню і направленню податкової вимоги від 20.03.2013 р. № 30-19 на суму 75178386,92 грн., направленої на стягнення податкового боргу по якому минув строк давності, та в цій частині залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р., в іншій частині рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Оскільки, відповідачем сума визначеного грошового зобов'язання не була сплачена, податковий орган звернувся за її стягненням до суду.

Суд першої інстанції по даній справі, з чим погодився апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні подання виходив з того, що на час розгляду даної справи про стягнення коштів в розмірі 75178386,92 грн., податкова вимога від 20.03.2013 № 30-19 скасована в судовому порядку в зв'язку зі спливом строку давності стягнення податкового боргу, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для його стягнення, як наслідок подання задоволенню не підлягає.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг, в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно приписів п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України - при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, грошові зобов'язання вважаються узгодженими в тому випадку, якщо рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним.

Згідно пп.60.1.4 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно п.60.5 ст. 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі (частина 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України).

А відтак, з огляду на положення частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення у справі № 816/1496/13-а набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Підсумовуючи вимоги вищенаведених норм та встановлені судами обставини у справі, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що з дати набрання законної судовим рішенням у справі № 816/1496/13-а (08.07.2013) відсутні підстави вважати узгодженим грошове зобов'язання відповідача 75178386,92 грн.

Отже, з урахуванням того, що сума грошового зобов'язання в розмірі 75178386,92 грн. не набула статусу податкового боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність законних підстав для її стягнення з відповідача.

Враховуючи вимоги наведених норм, приймаючи до уваги, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, судова колегія касаційної інстанції погоджується з їх висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволення подання, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухвалених судами рішень без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду віл 30.06.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015 - без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .