Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № 804/6070/15 за позовом Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області доОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася до суду із адміністративним позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь державного бюджету заборгованість із земельного податку в сумі 210430,05 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015, позов задоволено частково та стягнуто на користь державного бюджету заборгованість по земельному податку в сумі 210428,75 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач є платником земельного податку за земельну ділянку площею 0,1216 га, за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 29 - Г, м. Дніпропетровськ.

17.02.2014 ДПІ у Бабушкінському районі винесено податкове повідомлення - рішення форми "Ф" №0000451503, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" за 2011-2013 роки в розмірі 157283,19 грн., яке отримане відповідачем особисто 20.02.2014, що підтверджується відміткою на корінці податкового повідомлення-рішення.

24.06.2014 ДПІ у Бабушкінському районі винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №3282771, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" в розмірі 78902,87 грн. Назване податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Грошове зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем сплачено частково в розмірі 26579,86 грн. При цьому, докази оскарження в судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні та сторонами ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду не надавалися.

Керуючись положеннями ст. 59 Податкового кодексу України, ДПІ у Бабушкінському районі сформовано податкову вимогу форми "Ф" №1588-25 від 25.06.2014. на суму 157282,33 грн., яка була направлена відповідачу засобами поштового зв'язку.

Станом на день розгляду справи сума несплаченого грошового зобов'язання відповідача по земельному податку з фізичних осіб становить 157283,19 грн. (акт інвентаризації №556 від 18.06.2014) + 78902,87 грн. (податкове повідомлення-рішення від 24.06.2014 №3282771), які складаються згідно рішення заступника начальника ДПІ у Бабушкінському районі "Про коригування нарахувань картки особового рахунку" №171 від 04.03.2015, з наступних нарахувань: 65534,37 грн. (податкове повідомлення-рішення №3282771 термін сплати - 20.01.2015) + 997,91 грн. (податкове повідомлення-рішення №3282773 від 24.06.2014) + 12370,59 грн. (податкові повідомлення-рішення №3282771, №3282773 від 24.06.2014 термін сплати - 04.03.2015) + 822,55 грн. (пеня) - 26579, 86 грн. (часткова сплата) = 210428,75 грн.

Оскільки, відповідачем сума визначеного податковим органом грошового зобов'язання в розмірі 210430,05 грн. не була сплачена, останній звернувся за її стягненням до суду.

Суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково мотивував рішення тим, що заборгованість по сплаті податку у розмірі 210428,75 грн. є узгодженою, в добровільному порядку відповідачем не сплачена, а тому, відповідно до приписів ст. 95 Податкового кодексу України, підлягає стягненню.

Наявність боргу, а також дотримання податковим органом встановленої законодавством процедури, що передує стягненню цього податкового боргу в судовому порядку підтверджуються належними та допустимими доказами у справі.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до п.36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 58.3 цієї статті податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що несплачена відповідачем сума, визначеного контролюючим органом грошового зобов'язання у розмірі 210428,75 грн., набула статусу податкового боргу.

Отже, з урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача заборгованості із земельного податку у розмірі 210428,75 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції також вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що процедура узгодження грошових зобов'язань з податків зумовлює відсутність необхідності перевірки правильності визначення відповідних сум після того, як відповідні зобов'язання стали узгодженими. Той факт, що особа не скористалася правом на оскарження, не впливає на узгодженість грошових зобов'язань.

У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо. Відтак, якщо рішення, за яким такий борг стягується не було скасовано, а отже є чинним, борг не сплачено самостійно, то він підлягає стягненню у судовому порядку.

Враховуючи вимоги наведених норм, приймаючи до уваги, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини, а також беручи до уваги вимоги Податкового кодексу України (2755-17) , судова колегія касаційної інстанції погоджується з їх висновками, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості в 210428,75 грн., що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухвалених судами рішень без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 - без змін.

2. ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .