Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., за участю секретаря судового засідання Іванова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 у справі № 826/17360/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015, відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківської області від 13.08.2015 № 0000432200 та № 000042200.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з огляду на наявність підстав передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" з питань документального підтвердження господарських операцій із платниками податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Ента Трейд", ТОВ "Мастер-Вектор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентакран ТМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВЦ "Сервіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТА", Товариством з обмеженою відповідальністю "Авітон Будпроект", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Буд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Анлант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрспецбур", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК "Сервіс Україна", Товариством з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ" за вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 05.08.2015 № 1284/09-07-22-00-12/33156172, в якому зазначено про порушення позивачем:

- підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 2752451 грн. 00 коп.;

- підпункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2039219 грн. 28 коп.

Підставою для висновків акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства позивачем була встановлена в ході перевірки безтоварність здійснених господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю "Геос-УКБ", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ента Трейд", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Вектор", Товариством з обмеженою відповідальністю "Рентакран ТМ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ПВЦ "Сервіт", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТА", Товариством з обмеженою відповідальністю "Авітон Будпроект", Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Буд", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Анлант", Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрспецбур", Товариством з обмеженою відповідальністю "ВК "Сервіс Україна".

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 13.08.2015:

- № 0000432200, яким позивачу донараховано зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті в розмірі за основним платежем 1513302 грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 756651 грн. 00 коп.;

- № 0000422200, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі за основним платежем 1753528 грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 876764 грн. 00 коп.;

- № 0000442200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 525917 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту на загальну суму 2039219 грн. 28 коп., але податковим повідомленням-рішенням № 0000432200, позивачу донараховано зобов'язань з податку на додану вартість на суму 1513302 грн. 00 коп., тобто загальну суму зменшено на суму 525917 грн. за податковим повідомлення-рішенням № 0000442200.

Відмовляючи в позові, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність законних підстав для формування позивачем податкового кредиту та складу витрат по господарським операціям із спірними контрагентами, встановивши їх безтоварність.

Суд касаційної інстанції (переглянувши рішення суддів попередніх інстанцій в межах доводів касаційної скарги) погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій:

- між позивачем та ТОВ "Геос-УКБ", укладено Договір підряду № 0080-05/55 від 15.05.2014 відповідно до умов якого ТОВ "Геос-УКБ" зобов'язувалось виконати будівельні роботи визначені Додатком 5 до Договору;

- між позивачем та ТОВ "Мастер-Вектор", укладено Договір підряду № 08/10 від 08.10.2014 на будівництво житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення на вул. Гоголівській, 14 в Шевченківському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ "Мастер-Вектор" зобов'язувалось виконати таке будівництво своїми силами і засобами відповідно до проектно-кошторисної документації на будівництво (п.1.1 Договору)

- між позивачем та ТОВ "Рентакран ТМ" укладено Договір № ДЕ-17/2014 від 13.03.2014 на виконання робіт баштовим краном, відповідно до умов якого ТОВ "Рентакран ТМ" зобов'язувалось за завданням позивача виконати роботи з експлуатації та технічного обслуговування баштового крану POTAIN МС 235 МВ зав. № 351097 за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 90 (п. 1.1 Договору).

- між позивачем та ТОВ "ПВЦ "Сервіс" укладено Договір підряду №12/11-2014 від 12.11.2014, відповідно до умов якого ТОВ "ПВЦ "Сервіс" зобов'язувалось виконати роботи з підключення до мереж дощової каналізації об'єкту "Житлова забудова ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі м. Києва;

- між Позивачем та ТОВ "Виробничо-технічна агенція" укладено Договір на виконання робіт № 13/08/П від 13.08.2014, відповідно до умов якого ТОВ "ВТА" зобов'язувалось за завданням позивача виконати роботи, а саме: виконати повний комплекс проектно - влаштувальних робіт на стадії "Проект" по об'єкту "Будівництво житлового комплексу з об'єктами соціального і громадського призначення та підземним паркінгом в межах вулиць Фрунзе, Нижньоюрківською та пров. Мильного у Подільському районі м. Києва.

- між позивачем та ТОВ "Авітон Будпроект" укладено Договір підряду № 12/11 від 12.11.2014 відповідно до якого ТОВ "Авітон Будпроект" зобов'язувалось виконати Будівельно-монтажні роботи з влаштування інженерних мереж водопроводу та побутової каналізації на об'єкті Замовника, а саме житловий будинок по бул. Лепсе, 7-1 у Солом'янському районі м. Києва.

- між позивачем та ТОВ "БК "Стиль Буд" укладено Договір № 01/07/14 від 01.07.2014 з улаштування фасаду житлово-офісно-торгівельного комплексу з підземними паркінгами за адресою: проспект Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва, відповідно до якого ТОВ "БК "Стиль Буд" зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого комплексу з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 01.07.2014 по вересень 2014.

- між позивачем та ТОВ "БК "Стиль Буд" укладено Договір підряду №10/03 від 10.03.2014 з улаштування фасаду житлового будинку по проспекту Академіка Глушкова, 92Б у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до якого ТОВ "БК "Стиль Буд" зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого будинку з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 10.03.2014 по 25.09.2014, у відповідності із термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті.

- між позивачем та ТОВ "БК "Стиль Буд" укладено Договір №11/06 від 11.06.2014 з улаштування фасаду житлового будинку № 7 по вул. Деміївській у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до змісту якого ТОВ "БК "Стиль Буд" зобов'язувалось організувати та виконати облаштування фасаду з утепленням такого будинку з матеріалів Замовника, у відповідності до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання та вимог ДБН у термін з 11.06.2014 по 31.12.2014, у відповідності із термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті.

- між позивачем та ТОВ "ТВП Атлант" укладено Договір № 55 від 20.10.2014, відповідно до змісту якого ТОВ ""ТВП Атлант"" зобов'язувалось організувати та виконати роботи по внутрішньому оздобленню приміщень на об'єкті "Житлова забудова ділянки в межах вулиці Деміївської, проспекту 40-річчя жовтня та провулку Деміївського в Голосіївському районі м. Києва".

- між позивачем та ТОВ "Укрспецбур" укладено Договір підряду № 2 від 26.08.2014, відповідно до змісту якого ТОВ "Укрспецбур" зобов'язувалось виконати комплекс робіт по будівельному водзниженню на об'єкті "Будівництво житлово-офісно-торгівельного комплексу з підземними паркінгами за адресою: проспект Перемоги, 90/1 у Шевченківському районі м. Києва.

- між позивачем та ТОВ "ВК Сервіс Україна" укладено Договір № 60-н від 05.04.2013.

Також, в період, що перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ "Етна Трейд".

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій за названими договорами позивач надав суду: акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, підсумкову відомість ресурсів, акти надання послуг, податкові накладні, довідки про вартість виконаних робіт, відомості виконаних робіт та витрачених матеріалів, протокол про договірну ціну, календар плану виконання робіт та графік оплати.

При оцінці правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у вищенаведених контрагентів послуг та дослідженні поданих позивачем договорів, суди попередніх інстанцій правомірно зазначили про відсутність первинних документів податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов'язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, водночас, звернувши увагу на те, що надані документи містять численні недоліки та не є достатніми доказами, які підтверджують фактичне виконання робіт, обумовлених вищевказаними договорами.

Так, пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів.

Одночасно пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених Податковим кодексом (2755-17) або законами з питань митної справи.

Податкові зобов'язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.

Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та склад витрат у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наявність первинних документів не може бути єдиною і достатньою підставою для підтвердження правомірності формування складу витрат та податкового кредиту, у разі недоведення використання придбаних товарів (робіт, послуг) у господарській діяльності, реальності здійснених господарських операцій та факту дійсного руху активів та товару між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість податку на прибуток, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Відтак, суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку правильності врахування позивачем у податковому обліку витрат на оплату придбаних у контрагентів послуг, здійснивши ретельне дослідження усіх первинних документів, складених на реалізацію спірних договорів та дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту та складу витрат, через не дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум, віднесених до них.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 КАС України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в задоволенні позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 224, 231 КАС України, суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Банош" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2015 - залишити без змін.

3. ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 КАС України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 КАС України (2747-15) .