800/512/15 Про визнання незаконними дій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зобов`язання вчинити певні дії, скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - 13.04.2016 Прийняття

11 квітня 2016 року від ОСОБА_1 (далі - позивач-2) та ОСОБА_2 (малолітньої особи, від імені та в інтересах якої діє її батько - ОСОБА_1) (далі - позивач-2) до Вищого адміністративного суду України надійшла у вигляді єдиного документа апеляційна скарга на постанову Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року у справі № П/800/512/15 та заява до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач-1), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2), Голови Державної казначейської служби України - Слюз Тетяни Ярославівни (далі - відповідач-3), за участі третьої особи - Державної казначейської служби України (далі - третя особа), у якій позивачі просили: визнати неправомірними дії членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2012 році під час винесення незаконного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08 листопада 2012 року № 5700/дп-12 та скасувати це рішення; визнати неправомірними дії членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у 2015 році під час винесення незаконного рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01 грудня 2015 року № 3608/дп-15 і скасувати це рішення, яке вже скасоване постановою Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року у справі № П/800/512/15; визнати протиправними дії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо припинення дисциплінарної справи 01 грудня 2015 року з підстав наявності в діях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ознак неповного та необ'єктивного дослідження дисциплінарного проступку судді ОСОБА_3 та невірного обґрунтування про сплив строку притягнення судді до дисциплінарної відповідальності; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно виконати конкретні дії - а саме: зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України для попередження можливості умисного перекручування фактів у обов'язковому порядку в усіх документах та рішеннях справи ОСОБА_1 переглянути та вказати разом з прізвищами номер справи та статус цієї особи у даному реченні - "позивач у справі №…", або "відповідач у справі №…" і при цьому вказати час до хвилин; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести судову експертизу підроблених підписів, які вказав позивач ОСОБА_1 у своїх заявах; встановити факт підроблення особистого підпису позивача ОСОБА_1 суддею ОСОБА_3 у судових справах №0426/8256/12 та № 0426/10956/12; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України подати необхідні документи до відповідних організацій та установ з метою притягнення судді-підробника ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності; зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України подати документи до суду для оскарження неправомірного закриття досудового слідства щодо злочину судді-підробника ОСОБА_3 № 42013040490000076, яке було таємно закрито без дослідження злочину та без опитування потерпілого ОСОБА_1; визнати незаконними дії суддів Вищого адміністративного суду України ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та секретаря ОСОБА_9 при ухваленні постанови від 09 лютого 2016 року у справі №П/800/512/15.

Перевіривши подані матеріали суд дійшов наступних висновків.

Частиною 4 статті 18, статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" громадянам України надано право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних, особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Порядок розгляду таких звернень урегульовано статтями 14-16 цього Закону.

З урахуванням наведеного громадяни України мають право звертатися до діючих органів у системі судоустрою України із заявами, пропозиціями та скаргами щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та порушення останніх, що безпосередньо не пов'язані зі здійсненням правосуддя. До таких звернень належать і заяви та скарги, що містять відомості про наявність у діянні судді ознак дисциплінарного проступку або порушення ним присяги.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульовано статтями 92- 99 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до частини 1 статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.

Відповідно до статті 94 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників.

Водночас, спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини 7 статті 95 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.

Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

Частиною 1 статті 99 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в цьому випадку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.

Така позиція відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у справах №21-901во08, №21-211а14, та є обов'язковою в силу приписів частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, суд вказує, що розгляд скарг (заяв) щодо поведінки судді вищого спеціалізованого суду, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність такого судді, відноситься до виключної компетенції Вищої ради юстиції.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах, що випливають з вирішення питання щодо дисциплінарної відповідальності судді, законодавчого обмежена, то підстави для порушення адміністративної справи відсутні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (малолітньої особи, від імені та в інтересах якої діє її батько - ОСОБА_1) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_3, Голови Державної казначейської служби України - Слюз Тетяни Ярославівни, за участі третьої особи - Державної казначейської служби України, про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень, а також щодо визнання незаконними дій суддів Вищого адміністративного суду України ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та секретаря ОСОБА_9 при ухваленні постанови від 09 лютого 2016 року у справі № П/800/512/15.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 184 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У випадку, визначеному частиною 6 статті 177 цього Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

Згідно з частиною 6 статті 177 Кодексу адміністративного судочинства України судами апеляційної інстанції є відповідні апеляційні адміністративні суди. Судом апеляційної інстанції у справах, розглянутих відповідно до частини третьої статті 172 цього Кодексу Київським апеляційним адміністративним судом, є Вищий адміністративний суд України.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, Вищий адміністративний суд України є судом апеляційної інстанції виключно у справах, розглянутих Київським апеляційним адміністративним судом відповідно до положень частини 3 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (малолітня особа, від імені та в інтересах якої діє її батько - ОСОБА_1) просять переглянути постанову Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року у справі № П/800/512/15 за позовом ОСОБА_3 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання дій неправомірними.

В свою чергу, випадки та підстави перегляду рішень Вищого адміністративного суду України передбачені статтями 171-1, 236- 237, 240- 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (малолітньої особи, від імені та в інтересах якої діє її батько - ОСОБА_1) на постанову Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року у справі №П/800/512/15.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 17, 18, 108, 109, 171-1, 172, 184, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (малолітній особі, від імені та в інтересах якої діє її батько - ОСОБА_1) у відкритті провадження у справі за позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ОСОБА_3, Голови Державної казначейської служби України - Слюз Тетяни Ярославівни, за участі третьої особи - Державної казначейської служби України, про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень, а також щодо визнання незаконними дій суддів Вищого адміністративного суду України ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8. та секретаря ОСОБА_9 при ухваленні постанови від 09 лютого 2016 року у справі № П/800/512/15.