Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс Компані" (далі - Товариство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі № 820/19861/14 за адміністративним позовом Товариства до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ), про визнання дій протиправними та зобов'язання винити дії,-

У грудні 2014 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправними дії ДПІ щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки, за наслідками якої 2.12.2014 був складений акт перевірки № 7282/20-31-22-03-07/33901201, щодо внесення до Інформаційної системи "Податковий блок" відхилень між показниками податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість; зобов'язання ДПІ відновити в Інформаційній системі "Податковий блок" самостійно узгоджені Товариством в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 10.10.2011 до 10.11.2014 показники податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість без урахування показників податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість; скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0005512203 від 19.12.2014 щодо застосування адміністративного штрафу.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні підстави для коригування показників податкової звітності в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів без винесення податкових повідомлень-рішень.

3 березня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Товариство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись па порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, 11.11.2014 ДПІ прийняла наказ № 1577 щодо здійснення позапланової виїзної перевірки Товариства у зв'язку з припиненням Товариства, на підставі вимог пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

У період з 12.11.2014 до 25.11.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2011 до 10.11.2014, за наслідками якої 2.12.2014 був складений акт перевірки № 7282/20-31-22-03-07/33901201.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п.,п. 135.1, 135.2 ст. 135, п.,п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України завищена сума доходу на 101 831 954 грн., п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139, п.,п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України завищена сума витрат на 101 821 570 грн., п. 185.1, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п.,п. 201.4, 201.10, 201.6, 201.15 ст. 201, п.,п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України завищена сума податкових зобов'язань за декларацією з податку на додану вартість у розмірі 30 484 035 грн., а також у порушення п.,п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.,п. 201.4, 201.10, 201.6, 201.15 ст. 201 п.,п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України завищена сума податкового кредиту у розмірі 30 607 304 грн.

19 грудня 2014 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0005512203 щодо застосування до Товариства адміністративного штрафу у розмірі 510,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, здійснення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом ДПІ як податкового органу.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначений перелік обставин, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова перевірка.

Підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п. 11.3 Порядку № 1588 встановлено, що у разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.

Призначається та розпочинається перевірка у такі строки: протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновниками Товариства 31.10.2014 прийняте рішення про припинення юридичної особи, в результаті чого підприємство на час розгляду справи перебуває у процесі припинення.

Суди правильно зазначили, що у податкового органу були наявні підстави для прийняття наказу № 1577 від 11.11.2014 щодо здійснення позапланової перевірки Товариства. Товариство допустило представників податкового органу до здійснення перевірки і зазначена перевірка була здійснена за відома та у присутності уповноваженого представника Товариства.

ДПІ, вчиняючи дії щодо здійснення перевірки Товариства, за наслідками якої 2.12.2014 був складений акт перевірки № 7282/20-31-22-03-07/33901201, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Згідно з абз. 4 п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Суди обґрунтовано зазначили, що акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

Крім того, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої заперечення до відповідного акту, що можуть бути в подальшому враховані контролюючим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків. Питання щодо визначення грошового зобов'язання платників податків за результатами перевірок, відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, вирішує контролюючий орган, а не посадові особи, що здійснювали перевірку.

Таким чином, акт перевірки та дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника податків, не порушують права платника податків.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно з ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України передбачено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Згідно з пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію" (2657-12) .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України (2755-17) .

Наказом Державної податкової служби України № 890 від 8.10.2012 затверджений план заходів із підтримки впровадження системи "Податковий блок", відповідно до якого був підготовлений Посібник користувача інформаційної системи "Податковий блок".

Наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 з 1.01.2013 введена в експлуатацію інформаційна система "Податковий блок" в органах державної податкової служби усіх рівнів.

Згідно з розділом 3.1.3 Посібника користувача інформаційної системи "Податковий блок", в інформаційній системі "Податковий блок" відображаються висновки перевірок.

Висновки, викладені в акті перевірки № 7282/20-31-22-03-07/33901201 від 2.12.2014 є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платників податків, зазначений акт не порушує прав Товариства.

Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Таким чином, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відповідно до пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з п.,п. 85.2, 85.4, 85.8 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірки платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Суди встановили, що 13.11.2014 ДПІ направляла Товариству запит № 16788/10/20-31-22-03-14 щодо надання документів до перевірки.

Того ж дня Товариство надіслало ДПІ листа щодо неможливості надання витребуваних документів у зв'язку з хворобою ліквідатора підприємства Пронько О.Ю. і просило відстрочити здійснення перевірки.

Таким чином, Товариством не були надані ДПІ витребувані документи для здійснення перевірки.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суди обґрунтовано зазначили, що податковим органом правомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення щодо застосування до Товариства адміністративного штрафу за порушення вимог п.,п. 44.1, 44.3, 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрполіс Компані" відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 3 березня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.