Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Ісмаїлова А.А., Ткаченко Н.І.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терракс ЛТД"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2014

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

у справі № 815/1434/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Терракс ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання з'явилися представники позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "Терракс ЛТД" в частині декларування р.24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" у розмірі 9 150 335,00 грн. за грудень 2012 року, за результатами якої складено акт від 21.01.2013 № 292/15-525/32428789.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п.102.5 ст.102, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п.4.6 розділу V та п.8 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) , позивачем безпідставно задекларовано ПДВ у сумі 8 923 944,00 грн. у рядку 22 декларації з ПДВ за грудень 2012 року, в результаті чого завищено значення рядка 24 "залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму 8 923 944,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 28.02.2013 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000381505, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за грудень 2012 року (від 17.01.2013 № 9085042358) на 8 923 944,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій погодилися з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що TOB "Терракс ЛТД" не використано право відобразити у додатку 2 до декларацій з ПДВ суму фактично сплаченого постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України залишку від'ємного значення та подати заяву про відшкодування суми ПДВ в розмірі 2 566 008,00 грн. Суди дійшли висновку про доведеність висновків акта перевірки, що в порушення п.8 Розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (z1490-11) , дані, наведені у Додатку 2 до декларації з ПДВ за грудень 2012 року, не відповідають даним податкового обліку платника податку.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п. 4.6.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492 (z1490-11) (далі - Порядок), якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5. п. 4.6 розділу V Порядку передбачено, що платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Відповідно до пп. 4.6.6. п. 4.6 розділу V Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Як вбачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову, виходили з того, TOB "Терракс ЛТД" не надавало відповідної заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, у строк 1095 днів, з дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (від'ємне значення з ПДВ за серпень-жовтень 2009 року), оскільки не мало права на бюджетне відшкодування. А відтак, TOB "Терракс ЛТД" не використано право відобразити у додатку 2 до декларацій з ПДВ суму фактично сплаченого постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України залишку від'ємного значення та подати заяву про відшкодування суми ПДВ в розмірі 2 566 008,00 грн.

Відповідно до вимог п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

В свою чергу, слід зазначити, що залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів та сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість - це різні показники декларації з податку на додану вартість.

В той же час, п. 102.5 ст. 102 ПК України не регулює питання формування від'ємного значення ПДВ.

Крім того, слід звернути увагу, що вищевказана норма ПК України (2755-17) регулює строки давності у двох випадках: подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України (2755-17) . При цьому, в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Частиною 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Проте, судами попередніх інстанцій при вирішенні даної справи не було досліджено та дано належної правової оцінки матеріалам справи, а також, не враховано вищевказані вимоги ПК України (2755-17) щодо застосування відповідних норм до спірних правовідносин.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терракс ЛТД" задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.