Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Черпака Ю.К.,

Швеця В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправними дій за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року, -

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, що полягають у вимаганні від Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" завірених копій: особової справи працівника КП КОР "Тетіївтепломережа" ОСОБА_4, її автобіографії, інформації про нараховане та видане грошове забезпечення протягом 2013-2014 років.

Постановою Окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року та прийнято нову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними вимоги Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, викладені у листі № 51/33-532 від 20.06.2014 року про надання відомостей. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області не погодилось з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить її скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про часткове задоволення касаційних скарг, на підставі наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.

23.06.14 р. до Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" надійшов запит від Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області (лист № 51/33-532) про надання завірених копій особової справи працівника КП КОР "Тетіївтепломережа" ОСОБА_4, наказу про призначення їх на посаду, контракту, функціональних обов'язків, автобіографії, трудової книжки та декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, копії наказів про преміювання, призначення на посаду, інформацію про нараховане та видане грошове забезпечення протягом 2013-2014 років.

Згідно змісту запиту від поданий в порядку ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

Листом від 26.06.14 р. №114 КП КОР "Тетіївтепломережа" виконано вимоги запиту частково, надано копії протоколу профспілкового комітету 2013-2014 р., трудової книжки, посадової інструкції, наказу про переведення на посаду.

Також повідомлено, що ОСОБА_4 згідно наказу № 48/1 від 01.12.09 р. була призначена на посаду контролера по розрахунках з населенням, свої функціональні обов'язки виконує в повному обсязі. Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік не складає, так як вона не являється державним службовцем, а працює на рядовій посаді.

Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" - вважає такі дії відповідача з витребовування у підприємства вказаної інформації протиправними звернулось до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області щодо витребування від позивача інформації і документів стосовно її працівника ОСОБА_4 є правомірними.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний адміністративний суд дійшов протилежного висновку, з посиланням на те, що вимога відповідача про надання документів стосовно ОСОБА_4 не ґрунтується на положеннях Закону.

Суд апеляційної інстанції вказував на приписи п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про Службу безпеки України", відповідно до яких службі безпеки України, її органам і співробітникам для виконання покладених на них обов'язків надається право, зокрема, одержувати на письмовий запит керівника відповідного органу Служби безпеки України від міністерств, державних комітетів, інших відомств, підприємств, установ, організацій, військових частин, громадян та їх об'єднань дані і відомості, необхідні для забезпечення державної безпеки України, а також користуватись з цією метою службовою документацією і звітністю.

Зі змісту запиту відповідача вбачається, що підставою для його надіслання зазначено службову необхідність, що виникла в ході проведення заходів щодо боротьби з корупцією та статтю 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

На думку суду апеляційної інстанції вказаною нормою визначено повноваження спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та їх співробітників виключно при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю.

Право витребувати та одержувати від державних органів, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи закріплено підпунктом "д" частини 2 наведеної статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", проте лише в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність і з метою перевірки цих даних.

Таким чином, відповідач має право запитування інформації, необхідної для виконання покладених на СБУ обов'язків.

В той же час, суд апеляційної інстанції вказав, що це право не є абсолютним, а відповідний запит має бути обґрунтованим та конкретним. У ньому має мітитись інформація щодо підстав витребування документів або інформації.

У зв'язку з тими, що відповідач, посилаючись на службову необхідність та статтю 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", не навів правових підстав, визначених цією нормою, для висунення відповідних вимог, зокрема про наявність даних щодо організованої злочинної діяльності, а також не надав документів, що підтверджували б проведення перевірки у встановленому законодавством порядку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції правильно встановлені обставини по справі та застосовані відповідні норми матеріального права, проте, задовольняючи адміністративний позов суд невірно обрав спосіб захисту порушених прав позивача.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просив суд визнати протиправними дії Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, що полягають у вимаганні від Комунального підприємства Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" завірених копій: особової справи працівника КП КОР "Тетіївтепломережа" ОСОБА_4, її автобіографії, інформації про нараховане та видане грошове забезпечення протягом 2013-2014 років.

Проте незважаючи на це апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги частково та обираючи спосіб захисту порушених прав позивача визнав протиправними вимоги Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, викладені у листі № 51/33-532 від 20.06.2014 року, а по суті безпідставно вийшов за межі позовних вимог, оскільки Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа" в адміністративному позові не просив захистити його право таким способом.

Згідно п.5 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року, відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Частиною 4 ст. 195 КАС України, передбачено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Виходячи з аналізу вказаних норм слід зробити висновок, що суд апеляційної інстанції при перегляді судового рішення суду першої інстанції може вийти лише за межі доводів апеляційної скарги. Вихід за межі позовних вимог в даному випадку можливий лише судом першої інстанції, оскільки норми ч. 4 ст. 195 КАС України забороняють суду апеляційної інстанції розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Отже, застосування судом апеляційної інстанції ст. 11 КАС України не призвело до повного захисту прав позивача, а навпаки призвело до порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

На підставі викладеного, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За приписами ч.2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 222, 227, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області

задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.