Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Черпака Ю.К.,

Швеця В.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області до Тернопільсьої міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області про визнання незаконною та скасування постанови за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, -

У грудні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області про визнання незаконною та скасування постанови № 996 від 03.12.2013 р. "Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів".

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду 27 грудня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року залишено без змін постанову Тернопільського окружного адміністративного суду 27 грудня 2013 року.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області не погодилась з постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року і звернулась до суду з касаційною скаргою, в який просить їх скасувати та ухвалити нову якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

Тернопільською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області винесено постанову № 966 від 03.12.2013 р. "Про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів" на підставі та мотивів отриманих матеріалів Інспекції ДАБК щодо порушення вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) , Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (553-2011-п) у діяльності приватного підприємця ОСОБА_4 при проведенні будівництва споруд в межах прибережної захисної смуги ставу, розташованого на території Будилівської сільської ради Козівського району за межами населеного пункту.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття вищевказаної постанови Тернопільської міжрайонної прокуратури.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор при прийнятті постанови № 966, діяв відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) та Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генпрокуратури № 111 від 12.11.2013 р.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про прокуратуру", Предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України (254к/96-ВР) та чинним законам; додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Як встановлено п.1.3. Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 12.11.2011 р., перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводиться у Кабінеті Міністрів України, міністерствах, інших центральних і місцевих органах виконавчої влади, органах державного нагляду (контролю), Раді міністрів Автономної республіки Крим, органах місцевого самоврядування, військових частинах, громадських об'єднаннях, а також діяльності посадових і службових осіб цих органів, підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, у тому числі фізичних осіб - підприємців та громадян.

Згідно п.2.1. цього Положення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за власною ініціативою прокурора.

П. 2.4. передбачено, що підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливі порушення законності. Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформації про стан законності, вивчення актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про прокуратуру", законні вимоги прокурора, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.

Судами встановлено, що в порушення п. 12 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 року (553-2011-п) , державним інспектором при проведенні перевірки встановлений факт побудови рибальського будиночка на території гідроспоруди ПП ОСОБА_4, який у акті перевірки від 09.10.2013 року взагалі не відображений, не з'ясовано наявність дозволів та погоджень на дане будівництво. Крім того, до інформації не долучено акту проведеної перевірки, протоколу про адміністративне правопорушення та постанови по справі, а також припису про усунення порушення вимог законодавства.

Також встановлено, що всупереч наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" № 240 від 15.05.2012 року, інспектором при складанні припису від 09.10.2013 року не зазначено пункти, частини, статті нормативно-правових актів, державних стандартів, норм і правил, проектних рішень, які порушено.

Пунктом 7.4. вказаного Положення зазначено, що у разі виявлення інших порушень закону прокурор готує проекти документів реагування, а саме подання.

Оскільки факт неповноти перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області щодо дотримання приватним підприємем ОСОБА_4 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил встановлений матеріалами справи, а також з урахуванням невиконання позивачем доручення міжрайонної прокуратури, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог та законності прийняття Тернопільської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Тернопільської області постанови № 996 від 03.12.2013 року.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.