826/14217/14 Про скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з екологічного податку та податку на прибуток приватних підприємств - 29.03.2016 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська нафтова компанія" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.09.2014 № 124126552203 та № 124626552209.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 31.12.2013, складено акт № 778/26-55-22-09/30708038 від 18.08.2014, в якому зафіксовано порушення: п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 010 175 грн., в т.ч.: за 2013 рік на суму 2 010 175 грн.; ст. 241, ст. 242, ст. 249 розд. VІІІ Податкового кодексу України (2755-17) , в результаті чого занижено податкове зобов'язання по екологічному податку за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 в сумі 166 718,77 грн., в т.ч.: за ІІІ квартал 2012 року в сумі 16 097,23 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 46 328,17 грн., за І квартал 2013 року в сумі 6 689,96 грн., за ІІ квартал 2013 року в сумі 39 777,69 грн., за ІІІ квартал 2013 року в сумі 28 832,87 грн., за IV квартал 2013 року в сумі 28 992,85 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 04.09.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 124126552203 про збільшення суми грошового зобов'язання з екологічного податку у розмірі 208 398,46 грн., в т.ч.: 166 718,77 грн. основного платежу та 41 679,46 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 124626552209 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 015 263 грн., в т.ч.: 2 010 175 грн. основного платежу та 1 005 088 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Щодо висновку відповідача про заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 2 010 175 грн., матеріалами справи встановлено таке.

Між ТОВ "Кіровограднафтопереробка" (постачальник) та ПП "Кіровоградська нафтова компанія" (покупець) (правонаступником ПП "Кіровоградська нафтова компанія" є позивач) укладено договір поставки нафтопродуктів від 04.01.2013 № НП-2/13, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (фракцію бензинову лігроінову/ФБЛ/орієнтовно до 5 000 тонн, паливо моторне альтернативне А-95Е до 1 000 тонн, дизельне паливо орієнтовно до 2 000 тонн, масло нафтове орієнтовно до 4 000 тонн та ін. нафтопродукти).

01.03.2013, між ТОВ "Кіровограднафтопереробка" (постачальник) та ПП "Кіровоградська нафтова компанія" (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів № НП-48/13, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти (бітум дорожній БНД 60/90 до 15 000 тонн та ін. нафтопродукти).

14.05.2013 між ТОВ "Кіровограднафтопереробка" (постачальник) та ПП "Кіровоградська нафтова компанія" (покупець), укладено договір поставки нафтопродуктів № ДС-71/13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити дистилят-сирець оливний середній орієнтовно до 15 000 тонн на рік.

Договори підписані директорами ТОВ "Кіровограднафтопереробка" та ПП "Кіровоградська нафтова компанія" та скріплені печатками підприємств.

Факт виконання вказаних договорів в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: додатковими угодами до договорів, заявками на відвантаження нафтопродуктів, рахунками-фактури, видатковими та податковими накладними, актами прийому-передачі до договорів, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Придбані масло нафтове та дистилят-сирець оливний середній у подальшому були перероблені позивачем у вакуумний газойль та бітум БНД 60/90 та реалізовані АО "ГФФ АО", ТОВ "Арта-К", ТОВ "Велес-М", ТОВ "Компанія "Оіл-Сервіс", ТОВ "Солара-Трейд", ПП "Терстар", ТОВ "Прилуцький нафтоналив", ТОВ "Теплолюкс-Юг", ТОВ "ДСУ № 44", ТОВ "Галсана", ПП "Ромтрансоіл", ТОВ "Аксіома", ТОВ "Регіон-Продукт", що підтверджено контрактом, додатковими угодами (специфікаціями) до контракту, вантажними митними деклараціями, рахунками-фактури, відвантажувальними відомостями, експортними накладними, податковими накладними, актами приймання-передачі товару, товарно-транспортними накладними, паспортами якості.

Позивачем, за результатами переробки масла нафтового та дистилят-сирцю оливного середнього у вакуумний газойль та бітум БНД 60/90, віднесено до складу витрат з придбання сировини й матеріалів по рядку 5.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" суму у розмірі 31 956 486 грн.

Відповідачем за результатами перевірки на підставі даних "Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 23 Виробництво за 2013 рік", бухгалтерської проводки Дт 23 "Виробництво", Кт 20 "Сировина й матеріали" зроблено висновок про непідтвердження задекларованих позивачем витрат з придбання сировини й матеріалів по рядку 5.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на суму 14 280 755 грн.

Однак, як встановлено в судовому порядку, позивачем було надано акти переробки масла нафтового, акти переробки дистилята-сирця оливного середнього, з яких вбачається, що об'єми придбаних нафтопродуктів (масло нафтове, дистилят-сирець оливний середній є більшими за об'єми реалізованих нафтопродуктів (вакуумний газойль, бітум БНД 60/90). Тобто вказаними актами підтверджуються понесені позивачем втрати у розмірі 1%, що відповідає сумі у розмірі 14 280 755 грн. при переробці масла нафтового та дистилята-сирця оливного середнього.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 ПК України).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вказана норма дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тому для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Враховуючи наведене, визначення господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для формування витрат платника мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, за встановлення, в даному випадку, фактичного виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від контрагентів товару, що підтверджено первинними документами, які відповідають нормам чинного законодавства та встановлення факту подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності, ТОВ "Кіровоградська нафтова компанія" правомірно сформовано витрати з придбання сировини й матеріалів по рядку 5.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у сумі 14 280 755 грн., в результаті чого донарахування податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток позивачу є безпідставним.

Щодо висновку податкового органу про заниження позивачем податкового зобов'язання по екологічному податку за період з 01.04.2011 по 31.12.2013 на суму 166 718, 77 грн., судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Підставою для висновку стало не включення позивачем до податкових декларацій з екологічного податку за 2012-2013 роки обсягів виробленого палива (за обліковими документами "паливо моторне альтернативне А-95Е Турбо, паливо моторне альтернативне А-92Е Турбо"), яке згідно із експертним висновком визначається альтернативним видом рідкого палива і відповідає коду 3824909800 (п. 244.2 ст. 244 Податкового кодексу України - "біодизель").

Так, згідно з п. 240.2 ст. 240 Податкового кодексу України платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.

Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами (п. 241.1 ст. 241 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 241.2.1 п. 241.2 ст. 241 Податкового кодексу України до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які: здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника.

Згідно з пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 зазначеного Кодексу об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім: обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією; мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.

Пунктом 244.2 ст. 244 ПК України визначені ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України, відповідно до якого дизельне біопаливо (код товару згідно з УКТ ЗЕД 3824 90 98 00, опис товару згідно з УКТ ЗЕД - біодизель) станом на 2012 рік оподатковувалося екологічним податком за ставкою 58,00 грн. за тонну, станом на 2013 рік відповідно - 68,15 грн. за 1 тонну.

Відповідно до свідоцтв від 20.03.2013 серії РП-См № 97, № 98, виданих позивачу Державним агенством з енергоефективності та енергозбереження України, паливо моторне альтернативне А-92Е, А-95Е Турбо за ТУ У 24.6-31514949-012:2010 зі змінами № 1, 2 ідентифіковане як альтернативне.

Таким чином, паливо моторне альтернативне А-92Е, А-95Е Турбо не є біодизелем.

Згідно Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної митної служби України від 30.12.2010 № 1561 (v1561342-10) (в редакції наказу від 18.07.2012 № 373 (v0373342-12) ) до товарної підкатегорії 3824 90 98 00, серед іншого, включається біодизель та його суміші (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот.

На основі викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача в перевіряємому періоді підстав оподатковувати паливо моторне альтернативне А-92Е, А-95Е Турбо за ставкою екологічного податку, що застосовується до біопалива, а саме: біодизеля, в результаті чого безпідставно донараховано позивачу суму грошового зобов'язання з екологічного податку.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Допустити заміну по даній справі відповідача - Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.