815/6812/14 Про скасування податкових вимог та податкового повідомлення-рішення про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 24.03.2016 Прийняття

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових вимог та податкового повідомлення-рішення, -

Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових вимог від 02.10.2014 №Ю-1304-25 від 06.10.2014 №1338-25 та податкового повідомлення-рішення від 15.09.2014 №0001221504.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю спірних рішень відповідача як таких, що винесено безпідставно, за відсутності в діях позивача порушень граничних термінів сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та узгоджених податкових зобов'язань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року, позов задоволено: скасовано податкові вимоги ДПІ у Суворовському районі ГУ Міндоходів в м. Одеса про сплату боргу (недоїмки) від 02.10.2014 №Ю-1304-25 в розмірі 215707,71 грн., від 06.10.2014 №1338-25 в розмірі 12652,58 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі ГУ Міндоходів в м. Одеса від 15.09.2014 року №0001221504; зобов'язано ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів внести до зворотного боку картки особового рахунку ПАТ "Одесагаз", що ведеться СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального ГУ Міндоходів, відомості про сплату позивачем суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 215707,71 грн. платіжними дорученнями від 17.06.2014 №13188 в розмірі 1352,93 грн., від 17.06.2014 №13187 в розмірі 1052,36 грн., від 17.06.2014 №13189 в розмірі 17188,58 грн., від 17.06.2014 №13183 на суму 176224,49 грн., від 19.06.2014 №13398 на суму 16205,05 грн., суми авансового внеску на прибуток платіжним дорученням від 18.06.2014 №13220 на суму 12406,00 грн., суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності платіжним дорученням від 18.06.2014 №13324 на суму 14236,43 грн.

У поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "Одесагаз" подало до АТ "Єврогазбанк" платіжні доручення зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування:

від 17 червня 2014 року №13188 в розмірі 49843,42 грн.;

від 17 червня 2014 року №13187 в розмірі 1052,36 грн.;

від 17 червня 2014 року №13189 в розмірі 17188,58 грн.;

від 17 червня 2014 року №13183 в розмірі 176224,49 грн.;

від 19 червня 2014 року №13398 в розмірі 16205,05 грн.

Також подано платіжне доручення зі сплати суми авансового внеску на прибуток від 18 червня 2014 року №13220 на суму 12406,00 грн.

Вказані платіжні доручення прийняті банком до виконання в день їх подання, про що свідчить штамп банку на платіжних дорученнях.

Проте, кошти відповідно до вказаних платіжних доручень АТ "Єврогазбанк" до бюджету не перераховувало, що, на думку податкового органу, спричинило виникнення заборгованості у ПАТ "Одесагаз" по вказаним зобов'язанням.

У подальшому ДПІ у Суворовському районі м. Одеси направлено на адресу позивача податкові вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 02 жовтня 2014 року № Ю-1304-25 на суму 215707,71 грн. та від 06 жовтня 2014 року № 1338-25 на суму 12652,58 грн.

Також, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено камеральну перевірку позивача щодо порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань по збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, за результатами якої складено акт від 11 вересня 2014 року №2612/15-54-15-04.

За змістом акта перевірки, відповідачем вказано на несвоєчасність подання ПАТ "Одесагаз" платіжного доручення про перерахування коштів на сплату збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ в розмірі 14236,43 грн.

15 вересня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001221504, яким позивачу нараховано штрафні санкції в розмірі 1423,64 грн. за несвоєчасну сплату збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ.

Вважаючи зазначені податкові вимоги та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси незаконними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, шо ПАТ "Одесагаз" своєчасно сплачено до державного бюджету обов'язкові платежі та податки, а порушення строків їх перерахування до бюджету виникло з вини АТ "Єврогазбанк", у зв'язку з чим, позивач не може нести відповідальність за порушення, яке він не вчиняв.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1.24 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

Відповідно пункту 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

За змістом статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" (2346-14) , з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Одесагаз" своєчасно сплачено до державного бюджету обов'язкові платежі та податки, про що свідчать відповідні платіжні доручення з відмітками банку про прийняття їх до виконання.

При цьому, кошти не були зараховані до бюджету з вини банківської установи, в якій обслуговувався позивач.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність винесення відповідачем оскаржуваних податкових вимог та податкового повідомлення рішення, оскільки в даному випадку вина платника податків в порушенні строків сплати грошового зобов'язання відсутня.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини, встановлені судами під час судового розгляду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року залишити без змін.