Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Шведа Е.Ю.,

суддів Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за

касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року

у справі № 589/5159/14-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії за віком на пільгових умовах,

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі Сумської області (далі - Управління), в якому просив визнати дії відповідача у щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на вказаних умовах за Списком № 1 з 30 листопада 2013 року з урахуванням сплати страхового внеску за січень 2014 р. в розмірі 425 грн., у відповідності до квитанції № 198 від 08 квітня 2014 року.

Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 грудня 2014 року позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано касаційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що ним сплачено на рахунок Пенсійного фонду суму коштів, якої не вистачало для зарахування до страхового стажу відповідних місяців для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

В запереченнях, що надійшли на адресу суду, відповідач вважає касаційну скаргу необґрунтованою, тому просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 27 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Управління із заявою про призначення пільгової пенсії, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пільговий стаж роботи ОСОБА_2 за Списком № 1, на момент звернення до Управління з заявою про призначення пенсії 27 лютого 2014 року, складав 9 років 11 місяців 28 днів, а загальний страховий стаж 18 років 8 місяців 20 днів.

Згідно з повідомленням-розрахунком Управління від 07 квітня 2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивачу проведено донарахування страхових внесків за січень-березень 2008 року в сумі 449,94 грн. Дана сума сплачена позивачем згідно з квитанцією № 95 від 07 квітня 2014 року.

Після здійснення доплати, загальний страховий стаж позивача склав 19 років 11 місяців 8 днів.

Згідно з квитанцією від 08 квітня 2014 року позивачем сплачено 425,00 грн. страхового внеску за січень 2014 року, після чого його загальний страховий стаж склав 20 років 8 днів.

Рішенням Управління від 26 травня 2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, в зв'язку з відсутністю відповідного стажу, який дає право на призначення такої пенсії.

Зазначене рішення Управління ґрунтується на довідці від 26 травня 2014 року Форми ОК-5 про індивідуальні відомості про застраховану особу, відповідно до якої до страхового стажу ОСОБА_2 не враховано жодного місяця за 2014 рік з підстав відсутності сплати ним єдиного внеску.

Крім того, з інформації, наданої Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією, датованою 13 травня 2014 року, вбачається, що станом на вказану дату в картці особового рахунку платника ОСОБА_2 наявна недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 763,54 грн.

Не погоджуючись з такими діями, рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з відсутності перешкод для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, дійшов протилежних висновків та виходив з того, що позивач не спростував обставини відсутності в нього необхідного страхового стажу для призначення пенсії на день прийняття Управлінням спірного рішення та з того, що документи, надані до заяви про призначення пенсії та дані персоніфікованого обліку, не містили інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду за січень 2014 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції та зазначає наступне.

Згідно з п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізовано у Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) .

Разом з тим, спірний момент, що підлягає з'ясуванню для правильного вирішення даної справи є питання наявності страхового стажу у позивача, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" станом на день прийняття Управлінням спірного рішення.

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

П. 3 ч. 1 ст. 41 вказаного закону передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Відповідно до пп. "в" п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1 (z1566-05) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії за віком додається, зокрема, довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2 (Форма ОК -5), додатком 3 (Форма ОК-2).

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що необхідним та в той же час єдиним документом, що підтверджує страховий стаж особи, а відтак сплату ним страхових внесків після 01 липня 2000 року, є індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за формами ОК -5, ОК-2.

Оскільки з наявної в матеріалах справи довідки від 26 травня 2014 року Форми ОК-5 слідує, що до страхового стажу ОСОБА_2 не враховано жодного місяця за 2014 рік з підстав відсутності сплати ним єдиного внеску, позивач станом на день прийняття Управлінням спірного рішення не мав необхідного страхового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що спростовує відповідні доводи позивача.

Посилання позивача на ту обставину, що ним сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідними квитанціями, обґрунтовано не взято судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на те, що дані персоніфікованого обліку не містили інформації про сплату позивачем страхових внесків до Пенсійного фонду. В той же час позивачем не надано доказів подання вказаних квитанцій Управлінню.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом апеляційної інстанції, ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.