Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Стародуба О.П.,

Швеця В.В.,

секретаря судового засідання Горбатюка В.С.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України - Суходольського С.М.,

представника відповідача - Стецюка П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора до Старокостянтинівського міського голови Мельничука Миколи Степановича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою прокуратури Хмельницької області на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року,

У грудні 2014 року Старокостянтинівський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Старокостянтинівського міського голови Мельничука М.С. щодо не звільнення начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори Денеги О.В. з займаної посади відповідно до статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", зобов'язання розглянути питання стосовно звільнення з посади начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори Денеги О.В.

Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі прокуратури Хмельницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 9 липня 2014 року начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори Денегу О.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, яке передбачає відповідальність за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів, з накладенням на нього штрафу в розмірі 170 грн.

Листом від 20 жовтня 2014 року перший заступник Старокостянтинівського міського голови інформував Старокостянтинівського міжрайонного прокурора, зокрема, про те, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 9 липня 2014 року начальника Старокостянтинівської житлово-експлуатаційної контори Денегу О.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів, але з посади не звільнено,оскільки відповідно до абзацу другого частини другої статті 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" звільненню підлягають особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом.

7 листопада 2014 року міжрайонний прокурор звернувся до Старокостянтинівського міського голови з приводу вжиття заходів щодо звільнення Денеги О.В. у триденний строк із займаної посади у зв'язку із притягненням його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення.

Листом від 11 листопада 2014 року, який того ж дня надійшов до міжрайонного прокурора, міський голова повідомив про відсутність підстав для звільнення Денеги О.В., з повторенням мотивів, наведених в листі від 20 жовтня 2014 року.

Рішення про відмову в задоволенні позову суди попередніх інстанцій мотивували тим, що постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 9 липня 2014 року Денегу О.В., визнано винним у порушенні не статті 9 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а статті 14 цього Закону (урегулювання конфлікту інтересів), що не пов'язано з порушенням обмежень, передбачених статтями 6-10 вказаного Закону.

Право прокурора звернутися до суду у визначених законом випадках передбачено пунктом 3 частини третьої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ (1789-12) , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та частиною другою статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

Строки звернення до адміністративного суду (шестимісячний і місячний) регламентовані статтею 99 КАС України. В частині другій названої норми зазначено, що цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень. Згідно з частиною третьою статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, як для особи, права, свободи та інтереси якої порушено, так і суб'єкта владних повноважень передбачено правило про можливість встановлення іншими законами інших строків для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини шостої статті 23 Закону № 1789-ХІІ для звернення прокурора з позовом до суду встановлюється 15-денний строк, що обчислюється з дня одержання повідомлення про відхилення подання або в разі неповідомлення прокурора про результати розгляду подання з дня закінчення визначеного прокурором строку для його розгляду.

Оскільки актом реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо їх усунення, притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності, припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб є подання, то письмове звернення прокурора від 7 листопада 2014 року до Старокостянтинівського міського голови щодо звільнення Денеги О.В. з посади є за формою і змістом поданням. Закон № 1789-ХІІ (1789-12) не містить інших актів прокурорського реагування при нагляді за додержанням і застосуванням законів (наприклад, нагадування, пропозиція) окрім подання і постанови про ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону № 1789-ХІІ в разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо, зокрема, визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій.

Після відхилення подання прокурор звернувся в суд з даним позовом 5 грудня 2014 року, тобто за межами 15-денного строку.

Відповідно до частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Таке ж правило сформульовано в пункті 9 частини першої статті 155 КАС України.

Прокурор в позовній заяві не навів обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду, не надав з цього приводу відповідні докази і не заявив клопотання про його поновлення з наведенням певного обґрунтування.

За змістом частини другої статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 цього Кодексу.

Керуючись статтями 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокуратури Хмельницької області задовольнити частково.

Скасувати постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 березня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року.

Залишити без розгляду позовну заяву Старокостянтинівського міжрайонного прокурора.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.