Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ"

про стягнення заборгованості, -

11.01.2014 р. до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ" (далі Товариство) 5801,29 грн. звернулось управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області (далі Пенсійний фонд). Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9.07.2003 р. № 1058-IV (1058-15) має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по Списку № 2 на загальну суму 5801,29 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 р. скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 р. та прийнято нову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства на користь Пенсійного фонду заборгованість зі сплати фактичних втрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 4038,62 грн.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Пенсійний фонд звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та перебуває на обліку в Пенсійному фонді як платник страхових внесків.

За листопад 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 5801,29 грн.

Відповідно до п.1 абз.4 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених п.1 ст.1 цього Закону, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за ставкою 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1 (z0064-04) , встановлено, що Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Відповідно до пп.6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

На підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Пенсійним фондом визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за листопад 2013 року по списку № 2 у розмірі 26120,38 грн.

Відповідач частково погасив суму заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за листопад у розмірі 20319,09 грн.

Отже, Товариством не сплачено витрати понесені Пенсійним фондом по списку № 2 за листопад 2013 року у розмірі 5801,29 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, що відповідач повинен сплатити заборгованість по фактичним витратам за листопад 2013 року відповідно до розрахунку, але крім пенсіонерів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виходячи з наступного.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 р. у справі № 804/394/14 було скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2014 р., а позов Товариства до Пенсійного фонду задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача в частині визначення та нарахування Товариству у розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2013р. щодо ОСОБА_4 за період з 12.02.2013 р. по 11.02.2023 р. та ОСОБА_5 за період з 1.04.2013 р. по 31.03.2023 р. Зобов'язано Пенсійний фонд здійснити перерахунок та привести у відповідність до чинного законодавства розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня 2013 р. щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Оскільки питання витрат на виплату та доставку пенсій щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уже вирішені у вище зазначеній справі та сума місячного розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій по них складає 1762,67грн. (849,30 грн. + 913,37 грн.), тому зазначену суму слід виключити з розрахунку.

Таким чином, Товариством не сплачено витрати понесені Пенсійним фондом по Списку № 2 за листопад 2013 року у розмірі 4038,62 грн.

Згідно зі статтею 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2015 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст.ст. 235- 244 КАС України.