Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Дуль Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014

у справі № 826/11992/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником відповідача було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Хліб Інвестбуд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, серпень 2011, за результатами якої складено акт від 25.06.2013 №153/15.6-27/33307354, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 198.2 статті 198, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200, пунктів 201.3, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 22.07.2013 були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004615626, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 121 782 435,61 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 15 064 389,5 грн.;

- № 0004815626, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 152 653,96 грн.;

- № 0004715626, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 23 808 076,79 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0004615626 та № 0004815626.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.10.2013 № 5111/10/26-15-10-04-04 скаргу ТОВ "Хліб Інвестбуд" задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004615626 від 22.07.2013 в частині штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн., в іншій частині зазначене рішення залишено без змін, як і податкове повідомлення-рішення № 0004815626 від 22.07.2013.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 № 18159/6/99-99-10-01-15 скасовано податкові повідомлення-рішення № 0004615626, № 0004815626 від 22.07.2013, з урахуванням рішення Головного управління Міндоходів у місті Києві від 10.10.2013 № 5111/10/26-15-10-04-04, в частині віднесення ТОВ "Хліб Інвестбуд" до складу податкового кредиту за квітень 2011 року податкових накладних, які виписані постачальниками у січні, лютому, березні 2011 року; травень 2011 року - податкових накладних, які виписані постачальниками у жовтні, листопаді, грудні 2010 року, січні, лютому, березні 2011 року; за червень 2011 року - податкових накладних, які виписані постачальниками у лютому, березні, квітні, травні 2011 року та у відповідній частині штрафні (фінансові) санкції і у зазначеній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, в іншій частині податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги залишено без змін.

31.12.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0035150226, згідно якого зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 23 808 076,79 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 11 904 038,39 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.12.2013 № 0035150226 та від 22.07.2013 № 0004715626, враховуючи наступне.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положеннями пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

У відповідності до підпункту "а" пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судами встановлено, що відповідно до поданих позивачем до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість:

- за травень 2011 сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 29 117 914,00 грн.;

- за червень 2011 - сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 69 600 000,00 грн.;

- за серпень 2011 (в т.ч. з урахуванням показників згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок від 21.10.2011 № 9009382744) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 34 741 888,00 грн.

Податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ "Хліб Інвестбуд" завищило суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на 23 808 076,79 грн., оскільки мало право скористатись таким бюджетним відшкодуванням раніше: в березні 2011 в сумі 22 656 455 грн., в липні 2011 - 1 151 621,79 грн.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 31.12.2013 № 0035150226 відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на 23 808 076,79 грн. та застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 904 038,79 грн.

Водночас, податковим повідомленням-рішенням від 22.07.2013 № 0004715626 відповідач збільшив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ "Хліб Інвестбуд" за березень, липень 2011 року на суму 23 808 076,79 грн.

Отже, відповідач збільшив суму бюджетного відшкодування позивачу за минулий період (березень, липень 2011 року) у розмірі 23 808 076,79 грн. та зменшив суму податкового кредиту за серпень 2011 року у розмірі 23 808 076,79 грн., при цьому, застосувавши до ТОВ "Хліб Інвестбуд" штрафні (фінансові) санкції у розмірі 11 904 038,79 грн.

Крім того, довідками відповідача, складеними за результатами позапланових виїзних перевірок ТОВ "Хліб Інвестбуд" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, підтверджено право позивача на податковий кредит:

- 22.11.2011 № 204/07-214/33307354, задеклароване в податковій декларації за серпень 2011 бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 34 741 888,00 грн. та позитивне значення в сумі 18 698 239,00 грн.;

- 30.08.2011 № 149/07-214/33307354, задеклароване в податковій декларації за червень 2011 бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 69 600 000,00 грн. та позитивне значення в сумі 32 979 837,00 грн.;

- 22.08.2011 № 148/07-214/33307354, задеклароване в податковій декларації за травень 2011 бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 29 117 914,00 грн. та позитивне значення в сумі 75 993 019,00 грн.

Таким чином, судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги доводи податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з тих підстав, що позивач мав право скористатись таким бюджетним відшкодуванням раніше, оскільки, згідно положень статті 200 Податкового кодексу України такому платнику податків дозволено прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0004715626, оскільки залишення в силі податкового повідомлення-рішення від 22.07.2013 № 0004715626 (збільшено суму бюджетного відшкодування на суму 23 808 076,79 грн.) та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2013 № 0035150226 (зменшено бюджетне відшкодування на суму 23 808 076,79 грн.) призведе до подвоєння суми бюджетного відшкодування позивача.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 залишити без змін.

ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .