Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Заїки М.М., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року по справі № 235/6111/14-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та

Красноармійському районі Донецької області

про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію,

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання призначити пенсію.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.

Скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі про відмову у призначенні пенсії від 20 вересня 2014 року.

Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_4 пенсію за віком згідно з вимогами статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року залишити в силі.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю інваліда з дитинства ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, інвалідність якої вперше була встановлена 3 грудня 2004 року, що підтверджується медичним висновком № 231 від 3 грудня 2004 року та протоколом медичної установи № 148 від 7 серпня 2014 року.

11 вересня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 17 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ), пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі - Закон № 1058-ІV (1058-15) ).

Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі листом від 7 жовтня 2014 року № 24/М-19-01-02 повідомило ОСОБА_4 про відмову у призначенні такої пенсії.

Відмова мотивована тим, що для призначення пенсії необхідно підтвердити факт, що вона є матір'ю інваліда з дитинства, інвалідність якою була набута до шестирічного віку. Необхідно надати відповідну довідку медичного закладу, де дитина знаходилась на обліку як інвалід, або медичний висновок про наявності медичних показань для визнання дитиною-інвалідом до шестирічного віку.

Не погоджуючись із рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон № 1058-ІV (1058-15) , який набрав чинності з 1 січня 2004 року.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого зазначеним Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_3 і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.

Згідно з пунктом 25 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (z1566-05) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (z1566-05) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається висновок лікарсько-консультативної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Тобто, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV, у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

У справі, що розглядається, суди встановили, що донька позивача ОСОБА_5 визнана дитиною-інвалідом у дванадцятирічному віці. Обставин, які б свідчили про те, що ця дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку позивачем не надані, а отже, права на дострокове призначення пенсії у ОСОБА_4 відсутнє.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 27 травня 2014 року № 21-133а14 та від 2 грудня 2014 року № 21-534а14.

За наведених обставин постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2014 року скасувати.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2014 року залишити в силі.

ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.