Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. (доповідач) Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом Фермерського господарства (далі - ФГ) "Тракт" до Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи - Управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля", Михайловецька сільська рада Красилівського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Житниця Поділля" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року

У вересні 2012 року ФГ "Тракт" в Хмельницькому окружному адміністративному суді пред'явило позов до Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, третя особа - Управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області, ТОВ "Житниця Поділля", Михайловецька сільська рада Красилівського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 серпня 2012 року № 414/2012-р.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 серпня 2012 року № 414/2012-р "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки (не витребувані земельні частки (паї)) ТОВ "Житниця Поділля", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва".

У касаційній скарзі ТОВ "Житниця Поділля", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2008 року відповідачем видано розпорядження від 13 травня 2008 року № 243/2008-р про надання в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не витребувані земельні частки (паї) померлих громадян, спадщина яких не оформлена, площею 236,76 га, терміном на 15 років, які знаходяться за межами населених пунктів Михайловецької сільської ради Красилівського району, до оформлення спадкоємцями спадщини та отримання державних актів на право власності на земельну ділянку. На підставі чого укладений договір оренди земельної ділянки між відповідачем та позивачем від 29 травня 2009 року.

Оскаржуваним розпорядженням відповідача від 27 серпня 2012 року № 414/2012-р, надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки (не витребувані земельні частки (паї)) ТОВ "Житниця Поділля", для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів Михайловецької сільської ради Красилівського району.

Суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи справу по суті позовних вимог, виходили із того, що даний спір є публічно-правовим й підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий правовий висновок судів не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому відповідно до пунктів 1 та 6 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, а також справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Оскаржуване рішення є формою волевиявлення міської ради як орендодавця на зміну правовідносин сторін, які відповідно до закону можуть бути врегульовані відповідним договором. Це рішення не має самостійного характеру та може бути реалізоване лише шляхом внесення змін у договір оренди земельної ділянки.

Вирішуючи спір по суті, суди не звернули уваги на те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач діяв як учасник договірних правовідносин, а також те, що за змістом статті 12 Господарського процесуального кодексу України та статті 15 Цивільного процесуального кодексу України спори, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні договорів розглядаються в порядку господарського чи цивільного судочинства, в залежності від суб'єктного складу учасників.

Враховуючи викладене та суб'єктний склад сторін дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За правилами частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За таких обставин, оскаржувані рішення судів підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля" задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2013 року скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом Фермерського господарства "Тракт" до Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи - Управління Держкомзему у Красилівському районі Хмельницької області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Житниця Поділля", Михайловецька сільська рада Красилівського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування розпорядження, закрити.

Розяснити, що даний спір може бути вирішений господарським судом відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.