Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В., суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" про стягнення заборгованості, -

Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" про стягнення заборгованості у зв'язку з несплатою фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, в розмірі 460 053 грн. 98 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовивши у задоволені позову.

Позивач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що відповідач перебуває на обліку у позивача та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість в сумі 460 053 грн. 98 коп., в тому числі заборгованість за списком № 2 (77 321 грн. 93 коп. за липень 2013 року, 74 934 грн. 95 коп. за серпень 2013 року, 72 472 грн. 24 коп. за вересень 2013 року, 76 205 грн. 57 коп. за жовтень 2013 року, 82 523 грн. 46 коп. за листопад 2013 року та 76 595 грн. 83 коп. за грудень 2013 року).

Факт роботи на підприємстві громадян з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій громадянам, які працювали у Відповідача, письмовими поясненнями, копіями трудових книжок та копіями пільгових довідок.

Пенсійним органом на адресу Відповідача 18.01.2013 року направлявся річний розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, з чим погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що згідно копій пільгових довідок, виданих підприємством, які підтверджують роботу в шкідливих умовах праці на ВАТ "Київхімволокно" по списку № 2, копії довідок про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії, виданих управлінням з координації по нарахуванню та виплаті пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за зазначений період, а також відомості щодо отримання пенсійних виплат через поштові відділення зв'язку у товариства наявна заборгованість перед пенсійним фондом по сплаті витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умова за відповідний період 2013 року. Правильність формування переліку осіб щодо, яких підприємство повинно здійснювати відповідні виплати підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (1058-15) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці та списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому, зберігається порядок витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для збору податків, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю; філії, відділення та інші відокремлення підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташованої на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на доплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до статі 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно абз.2 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

У відповідності з абз. 4 п.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 19.12.22003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (z0064-04) , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

За приписами п. 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточною року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

У відповідності до п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат па виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У зв'язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідач зобов'язаний здійснювати компенсацію позивачу витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому, судом апеляційної інстанції надавалась можливість сторонам у справі провести звірку сум заборгованості, однак як вбачається з акту від 04.03.2015 року така звірка проведена не була через вимогу представника відповідача надати документи щодо фізичних осіб - пенсіонерів, які на думку позивача є конфіденційними.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційні скарги без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 червня 2015 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства "Київхімволокно" про стягнення заборгованості залишити без змін.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.