804/15835/14 Про визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища - 11.02.2016 Прийняття

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000" звернулася до суду з позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу.

Товариство просило суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 05.08.2011 року за № 48 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату".

- зобов'язати Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського комбінату", та внести відповідні зміни до Єдиного ліцензійного реєстру, скасувавши запис про анулювання спеціального дозволу № 3460 від 14.10.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Державної служби геології та надр України від 05.08.2011 року анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами ТОВ НВП "Екологія-Дніпро 2000". Підставою для прийняття наказу стало те, що підприємство більше двох років на родовищі не проводить роботи, передбачені спеціальним дозволом. Позивач вважає оскаржуваний наказ таким, що прийнятий з порушенням законодавства та підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 05.08.2011 року за № 48 в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничому підприємству "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що наказ Державної служби геології та надр України № 48 від 05.08.2011 року в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату", винесений відповідачем з перевищенням владних повноважень та у спосіб, що не передбачений законом.

Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, Державна служба геології та надр України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Екологія-Дніпро 2000" подало до Вищого адміністративного суду України письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ НВП "Екологія-Дніпро" зареєстровано 08.08.2011 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради Дніпропетровської області, номер запису про державну реєстрацію № 122410550015052861.

14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екологія-Дніпро 2000" видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 3460 з метою видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату", Східна околиця м. Дніпродзержинськ.

Термін дії дозволу - 10 років, строк дії останнього - до 14 жовтня 2014 року.

23-24 грудня 2010 року заступником начальника та провідним державним інспектором Державної організації "Південна територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" проведена перевірка ТОВ НВП "Екологія-Дніпро 2000" з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин і дотримання вимог спеціального доззолу (ліцензії) при експлуатації родовища корисних копалин.

За результатами перевірки складено акт № 257/3460-Д від 23-24 грудня 2010 року.

У ході проведення перевірки встановлено:

- у зв'язку з невиконанням мети робіт за спеціальним дозволом в термін більше двох років, на підставі підпункту 12 пункту 25 Порядку надання у 2010 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ № 596 від 23.06.2010 року (596-2010-п) , дозвіл на користування надрами підлягає анулюванню. Питання щодо подальшої дії спеціального дозволу № 3460 від 14.10.2004 року. пропонується винести на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування.

Згідно з наказом Держгеонадр України від 05.08.2011 р. № 48, дозвіл № 3460 від 14.10.2004 року на користування надрами з метою видобування шламів .вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату" анульовано.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу правомірності прийняття вищезазначеного наказу, врегульовано Конституцією України (254к/96-ВР) та Кодексом України про надра (132/94-ВР) , завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян

Частиною 1 ст. 57 Кодексу України про надра (в редакції чинній на момент виникнення спірних право відносин - дата прийняття наказу, який оскаржується позивачем у справі) передбачено, що у разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку, і у разі відсутності спору орган, який надав надра у користування, має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 ч. 1 ст. 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, за наявності незгоди користувачів, таке право припиняється у судовому порядку.

Скаржник у касаційній скарзі вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду даної справи не було з'ясовано всі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, не погоджується з твердженням скаржника, з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій дійшли обгрунтованого висновку, що наказ Державної служби геології та надр України № 48 від 05.08.2011 року в частині анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського меткомбінату", винесений відповідачем з перевищенням владних повноважень та у спосіб, що не передбачений нормою статті 26 Кодексу України про надра.

Відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження отримання ним згоди від позивача на припинення права користування надрами.

Підзаконний нормативний акт, який встановлює додаткові підстави для припинення користування надрами, не може змінювати правило, відповідно до якого у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 25.06.2011 року у справі № 36а11, від 19.09.2011 року у справі № 164а11, від 10.12.2013 року у справі № 21-450а13, від 11.11.2014 року у справі № 21-482а14, від 27 жовтня 2015 року № 826/8596/14 які в силу вимог ч. 2 ст. 161, ч. 3 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковими для відповідача та для суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з судами попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання Державної служби геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами № 3460, виданого 14 жовтня 2004 року ТОВ НВП "Екололгія-Дніпро 2000" на видобування шламів вуглевмісних в межах техногенного родовища "Шламонакопичувач Дніпровського комбінату", та внести відповідні зміни до Єдиного ліцензійного реєстру, скасувавши запис про анулювання спеціального дозволу № 3460 від 14.10.2014 року.

Оскільки дані дії є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За змістом вказаної правової норми, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Із матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Також відсутні підстави вважати, що цими судом допущені порушення норм процесуального права.

Згідно частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2015 року у справі № 804/15835/14 - залишити без змін.