804/14119/13-а Про визнання протиправною та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів про накладення стягнень - 11.02.2016 Прийняття

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 562 від 15 серпня 2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судами обставин справи, просить рішення судів скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що відповідачем порушено процедуру проведення перевірки та прийняття рішень за наслідками її проведення, зокрема, звертає увагу на незаконність припису. В матеріалах справи відсутні докази вручення позивачу письмової претензії, надісланої ОСОБА_3 В зв'язку з наведеним відповідачем невірно обраховано розмір штрафу. Також судами не надано оцінки доводам, що посадовими особами відповідача не внесено записи про проведення позапланових перевірок до Журналу реєстрації перевірок позивача, що ставить під сумнів проведення перевірки взагалі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судами встановлено, що 20 жовтня 2012 року ОСОБА_3 придбала у ФОП ОСОБА_2 в приміщенні магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, двері металеві протиударні вхідні моделі "Альфа-1", 2 мм сталь, коричневого кольору, сертифікат відповідності серії ВВ зареєстровано в Реєстрі за № UA1.177.0041340-13, гарантійний строк один рік, вартістю 2780,00 грн., а також замовила послугу з установки цих дверей за адресою: п. Курилівка, вул. Дзержинського, 177, вартістю 350,00грн. Відповідно до акту приймання-передачі товару від 10 листопада 2012 року ОСОБА_3 прийняла вказаний товар та на момент його установки претензій по кількості, комплектації та якості не мала.

03 квітня 2013 року ОСОБА_3 подано письмову претензію до ФОП ОСОБА_2, відповідно до якої через два місяці з моменту придбання та установки ним дверей, в цьому товарі виявлено певні недоліки, а саме: по дверях з внутрішньої сторони стікає обмерзлий конденсат; навколо внутрішньої оббивки дверей по всьому периметру є щілина 1 см, через яку поступає холод та відбувається обмерзання; через конденсат замерзає замок і його неможливо закрити та відкрити; обшивка дверей здулась та стала непридатною. У зв'язку із цим споживач, відповідно до ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", просила ФОП ОСОБА_2 усунути виявлені недоліки, а у разі неможливості їх усунення - замінити товар на такий самий, але належної якості, або повернути кошти. Про результати розгляду претензії ОСОБА_3 просила повідомити письмово.

Оскільки позивачем її претензія залишилась без реагування, 18 червня 2013 року вх. № М-936 ОСОБА_3 письмово звернулась до Інспекції з проханням надати допомогу в заміні ФОП ОСОБА_2 неякісних дверей чи поверненні ним коштів, з викладенням обставин, вказаних у її претензії до позивача від 03 квітня 2013 року, та зазначенням про те, що до ФОП ОСОБА_2 вона зверталася неодноразово в усному порядку, потім написала зазначену претензію, яку позивач відмовився прийняти, тому ця претензія була направлена йому поштою, але станом на дату звернення до Інспекції її претензія не розглянута і жодних заходів не вжито.

01 липня 2013 року Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів надано згоду № 02/7-5860-2013 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Інспекцією щодо ФОП ОСОБА_2 стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення ОСОБА_3 та листа Інспекції від 25 червня 2013 року № 01/01-23/1561 про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.

На підставі згоди Держспоживінспекції України № 02/7-5860-2013 від 01 липня 2013 року, наказу від 04 липня 2013 року № 55-до та направлення від 12 липня 2013 року № 1112/18/988 працівниками Інспекції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання ФОП ОСОБА_2 законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено акт № 002028 від 15 липня 2013 року.

Відповідно до змісту вказаного акту ФОП ОСОБА_2 вручено копії претензії ОСОБА_3 та зазначено, що станом на час перевірки порушення вимоги споживача зі сторони позивача по усуненню недоліків товару встановлені не були.

Разом з тим, до акту від 15 липня 2013 року № 002028 ФОП ОСОБА_2 надано припис, яким його зобов'язано виконати вимоги споживача ОСОБА_3 по усуненню недоліків металевих зовнішніх дверей до 01 серпня 2013 року та повідомити контролюючий орган про виконанні заходи у письмовому вигляді. Примірник вказаного припису отриманий позивачем 17 липня 2013 року, про що свідчить його особистий підпис.

З метою перевірки виконання припису від 15 липня 2013 року, на підставі наказу від 06 серпня 2013 року № 67-од та направлення від 08 серпня 2013 року № 1270/18/1120 працівниками Інспекції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт № 002356 від 12 серпня 2013 року.

Перевіркою встановлено, що припис в акті контрольної перевірки № 002028 від 15 липня 2013 року не виконано, вимоги споживача не задоволені, письмових пояснень не надано, чим порушено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 16 Порядку провадження Торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 833 від 15.06.2006 р. (833-2006-п)

До вказаного акту також надано припис, яким зобов'язано ФОП ОСОБА_2, виконати вимоги споживача ОСОБА_3 по усуненню недоліків металевих зовнішніх дверей до 30 серпня 2013 року та повідомлено про те, що 15 серпня 2013 року будуть розглядатися матеріали справи щодо порушень, встановлених у ході перевірки. Позивач від підпису про ознайомлення та одержання примірника акту та припису відмовився. У зв'язку із цим другий примірник акту перевірки від 12 серпня 2013 року № 002356 направлено позивачеві засобами поштового зв'язку 14 серпня 2013 року.

Уповноваженими працівникам відповідача 12 серпня 2013 року складено протокол про адміністративне правопорушення № 001078, відповідно до якого позивач не задовольнив вимоги споживача ОСОБА_3 в реалізації її прав, встановлених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 155 КУпАП; та № 001077, відповідно до якого Позивач ухилився від своєчасного виконання припису, викладеного у акті перевірки від 15 липня 2013 року № 002028, що є порушенням ч. 2 ст. 188-2 КУпАП.

На підставі акту перевірки № 002356 від 12 серпня 2013 року начальником Інспекції ОСОБА_6 прийнято постанову про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" № 945 від 15 серпня 2013 року, відповідно до якої за відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч. 1 ст. 8, ч. 1 ст. 9, ч. 3 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та ухилення від своєчасного виконання припису викладеного у акті перевірки від 15 липня 2013 року № 002028, до ФОП ОСОБА_2 застосовано штраф у розмірі 31640,00 грн.

Позивач, вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності проведення відповідачем перевірки, дотримання процедури її проведення та оформлення результатів, а також з законності спірного рішення. Також суди виходили з того, що позивачем не спростовано вчинення ним правопорушень.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів та зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За змістом ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" однією із підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживінспекції України та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства регулюється Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 07.03.2012 N 310 (z0743-12) (далі - Порядок проведення перевірок).

Вказаний порядок розроблений відповідно до вимог Законів України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 1.4 Порядку проведення перевірок перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Згідно з п.п. 2.1, 2.4 та 3.1 Порядку проведення перевірок перед початком перевірки суб'єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред'являють керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб'єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

Під час проведення позапланової перевірки встановлюються обставини, які призвели до порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами в разі виявлення порушень вимог законодавства складається акт.

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про законність дій посадових осіб Інспекції щодо проведення перевірки. Також перевірку об'єкту торгівлі, що належить позивачу, проведено з дотриманням та наявності встановлених законом підстав для проведення позапланових перевірок, а саме: звернення споживача, права якого порушено, згоди Держспоживінспекції України на проведення позапланової перевірки та наявності направлення на її проведення та відповідного наказу.

За змістом п. 3.6 Порядку проведення перевірок на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання.

Посилання позивача на ту обставину, що Інспекцією видано передчасно припис від 15 липня 2013 року, оскільки актом перевірки станом на вказану дату не встановлено вчинення позивачем порушення вимог законодавства в сфері захисту прав споживачів відповідно до наведених норм, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки позивачем не вчинено жодних дій щодо реагування на претензію позивача як на стадії проведення перевірки, так і на стадії перевірки виконання вказаного припису, що свідчить про небажання позивача дотримуватись вимог закону. Наведене не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення, прийнятого за наслідками проведення перевірки. Крім того, суд касаційної інстанції враховує ту обставину, що припис від 15 липня 2013 окремо не оскаржувався позивачем, що свідчить про його чинність.

Ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару (ч. 1 вказаної статті).

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 вказаного закону, вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред'явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів").

Ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за:

- відмову споживачу в реалізації його прав, установлених частиною першою статті 8, частиною першою статті 9 і частиною третьою статті 10 цього Закону, - у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання або несвоєчасне виконання припису посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, про усунення порушень прав споживачів - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З урахуванням тих обставин, що позивачем не виконані вимоги ч. 1 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" в частині реалізації прав споживача, а також вимоги припису, що не спростовано позивачем, Інспекцією обґрунтовано притягнуто ОСОБА_2 до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 31640,00 грн. Розмір штрафу перевірено судом першої інстанції та відповідає нормам закону, що спростовує доводи позивача про невірний розмір застосованого до нього штрафу.

Посилання позивача на ту обставину, що посадовими особами Інспекції не внесено записи про проведення позапланових перевірок до Журналу реєстрації перевірок позивача, обґрунтовано спростовано судом першої інстанції, оскільки така обставина не є доказом та не спростовує факту проведення перевірки. Натомість, з посиланням на копію направлення на проведення перевірки від 08 серпня 2013 року № 1270/18/1120, в якому міститься підпис ФОП ОСОБА_2, судом встановлено про її проведення. А також обґрунтовано вказано, що ні закон, ні Порядок проведення перевірок не передбачає обов'язкового внесення записів в Журналу реєстрації перевірок про їх проведення.

Окремі порушення, допущені посадовими особами Інспекції, під час проведення перевірки, не можуть бути підставою для скасування рішення, прийнятого за її наслідками, якщо це не призвело до прийняття незаконного рішення. Оскільки законність спірного рішення встановлено судами, то посилання позивача на окремі недоліки перевірки обґрунтовано не взято судами до уваги.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалено законне та обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.