Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві правонаступника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року у справі № 826/3929/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (далі - Товариство) до ДПІ, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У березні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 000017/2280, № 000018/2280 від 4.01.2013 щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.

Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.

20 травня 2013 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди зазначили, що Товариством були допущені порушення податкової дисципліни за результатами відображення в податковому обліку господарських операцій, оскільки реальне здійснення таких операцій не підтверджується документально.

2 жовтня 2014 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 травня 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року скасовані, адміністративна справа направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

6 березня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року, позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ № 000017/2280, № 000018/2280 від 4.01.2013 визнані протиправними та скасовані.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 30.11.2012 до 6.12.2012 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства щодо дотримання ним вимог податкового законодавства за господарськими операціями з ТОВ "Респект Плюс" за період з 1.01.2009 до 1.01.2012, за наслідками якої 11.12.2012 року був складений акт перевірки.

У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижений податок на додану вартість у розмірі 141 177,00 грн., а також у порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" занижений податок на прибуток підприємств у розмірі 166 612,00 грн.

4 січня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 000017/2280 щодо збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32 720,00 грн., № 000018/2280 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 208 265,00 грн.

Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що позапланова виїзна перевірка Товариства податковим органом була здійснена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 16.01.2012 щодо порушення кримінальної справи № 50-5944 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року (далі - Порядок), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Тобто, матеріали перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку, а статус таких матеріалів перевірки та висновків державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, при цьому орган державної податкової служби визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає до набрання законної сили обвинувальним вироком, винесеним судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, або рішенням про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що ДПІ у порушення вимог п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України необґрунтовано прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 6 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.