Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жидачівського районного суду Львівської області та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом ОСОБА_3

до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі Львівської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок і призначити пенсію, -

14.03.2014 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Жидачівському районі Львівської області (далі Пенсійний фонд), в якому просила визнати неправомірними дії щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію відповідно до ст.ст. 2, 65, 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з часу її звернення до Пенсійного фонду з 1.08.2008 р.

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 6.02.2015 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 р., в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.10.1990 р. ОСОБА_3 призначено пенсію за віком, яку з 1.01.2004 р. перераховано за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Загальний трудовий стаж роботи становив 38 років 6 місяців і 8 днів на час виходу на пенсію.

1.10.2008 р. позивач звернулась з заявою до відповідача про перерахунок стажу роботи та розміру пенсії за віком, який після проведення перерахунку становив 39 років 5 місяців і 22 дні. Коефіцієнт страхового стажу із врахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 становить 0.53213 (39 р. х 12 міс.) + 5 міс. х 1.35/1200. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 1.01.2008 р. становить 979,62 грн.

У червні 2012 року ОСОБА_3 повторно звернулась до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок розміру пенсії, та 4.07.2012 р. отримала відповідь від Пенсійного фонду про те, що заява розглянута і підстав для перерахунку пенсії не має.

На чергове звернення позивача, Пенсійний фонд листом від 25.04.2013 р. № 21/В-4 відмовив в перерахунку пенсії та зазначив, що в пенсійній виплаті врахований оптимальний варіант заробітної плати, оскільки згідно з представлених довідок про заробітну плату, проводився розрахунок пенсії від заробітку за період з 1.03.1966 р. по 30.06.1975 р. З урахуванням поданих довідок середньомісячний заробіток для обчислення пенсії зменшився і становив 713,56 грн., а за матеріалами пенсійної справи відповідно становить 1263,44 грн.

Згідно з листом від 31.12.2013 р. № 60/В-4 Пенсійний фонд повторно відмовив в перерахунку пенсії позивача.

Пенсійне забезпечення громадян в Україні здійснюється відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) та інших чинних нормативно - правових актів.

Розмір пенсії, обчислений за нормами цих законів, залежить від тривалості страхового (трудового) стажу, величини середньомісячного заробітку та періоду, за який заробіток враховано для розрахунку пенсії, права на надбавки та підвищення.

Згідно з ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається як добуток середньомісячної скоригованої заробітної плати заявника та коефіцієнта його страхового стажу.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній до 1.01.2011р.) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За кожний повний рік страхового стажу понад 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 вказаного Закону від наявного стажу та заробітку, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при перерахунку пенсії позивача виходив з того, що загальний стаж її роботи становить 39 років 5 місяців 22 дні (робота зарахована до 11 січня 1993 р.), коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35 - 0,53213. Середньомісячний скоригований заробіток, обчислений за період роботи з 1.10.1989 р. по 30.09.1990 р. із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2007 рік (1197,91 грн.) становить - 1263,44 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,05470).

Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову і доводи касаційної скарги не спростовують правильність цих висновків, не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та не дають підстав для скасування чи зміни судових рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Жидачівського районного суду Львівської області від 6.02.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2015 р. - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.