ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
21 січня 2016 року м. Київ К/800/22345/15
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Зайця В.С. (суддя-доповідач),
суддів Голяшкіна О.В.,
Стрелець Т.Г.,
провівши попередній розгляд касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області про визнання дій протиправними та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" (далі - ТОВ "Дієса") пред'явило позов до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у Закарпатській області (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів в Закарпатській області № 56 від 09 грудня 2013 року про накладення штрафних санкцій на ТОВ "Дієса" в сумі 4 250 грн. 00 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмолено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, скаржник подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріалів справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційну скаргу слідує відхилити з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 26 листопада 2013 року Спілка захисту прав споживачів Солом'янського району міста Києва направила скаргу до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на масові порушення торговою мережею "Ельдорадо", що належить ТОВ "Дієса", під час реалізації споживачам електронної побутової техніки, прав споживачів, зокрема, на якість та безпеку продукції, на необхідну доступну та достовірну інформацію про продукцію.
У вказаному листі Спілка захисту прав споживачів просила здійснити перевірку вказаних фактів.
Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів 26 листопада 2013 року надіслала територіальним органам згоду у формі листа на розгляд звернення Спілки стосовно ознак порушення законодавства про захист прав споживачів у торговій мережі "Ельдорадо" ТОВ "Дієса" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду.
На підставі вказаної згоди територіальними відділенням Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів видані накази на проведення перевірки та направлення на проведення перевірки.
У період з 28 листопада 2013 року по 29 листопада 2013 року Інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку характеристик продукції в магазині "Ельдорадо" по вул. Баб'яка, 48 в місті Ужгороді ТОВ "Дієса",за результатами якої складено акт № 0000094 від 28 листопада 2013 року.
Зі змісту акту вбачається, що в магазині "Ельдорадо" по вул. Баб'яка, 48, в місті Ужгороді здійснювалась реалізація продукції за відсутності Національного знаку відповідності на ряді товарів, чим порушено вимоги пункту 1 частини 3 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, 06 грудня 2013 року Інспекцією прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 53, яким обмежено надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та зазначено строк виконання до 19 грудня 2013 року.
09 грудня 2013 року Інспекцією прийнято постанову про накладення на позивача штрафних санкцій у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4 250 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, не спростовано висновків Інспекції, зафіксованих в акті перевірки, на підставі яких оскаржується постанова від 09 грудня 2013 року, зокрема, не спростовано факту відсутності станом на момент проведення первинної перевірки національного знаку відповідності на товарі, що став об'єктом перевірки.
Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із висновками судів першої та апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.
Статтею 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (надалі за текстом - Закон № 2735-VI (2735-17)
) органам ринкового нагляду надано право проводити перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирати зразки продукції та забезпечувати проведення їх експертизи (випробування); приймати у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснювати контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень.
Згідно частин 3 та 5 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16)
.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (877-16)
.
Відповідно до частини 1статті 6 цього Закону підставами для здійснення позапланових заходів є подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства (позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення); неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції зроблено правильний висновок щодо наявності у Інспекції як підстав, так і компетентності здійснювати перевірку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 28 квітня 2015 року (справа № 21-65а15).
Верховний Суд України зазначив, що об'єднання споживачів, яким є Спілка, з метою захисту законних прав та інтересів споживачів має право звертатися до Держспоживінспекції, а остання, в свою чергу, зобов'язана відреагувати на таке звернення в межах наданих їй повноважень.Таким чином, на підставі аналізу наведених вище норм права колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України при розгляді цієї справи дійшла висновку про те, що на підставі звернення об'єднання споживачів Держспоживінспекція та її територіальні органи в межах наданих їм повноважень у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти суб'єкти господарювання сфери торгівлі і послуг.
Відповідно до статті 33 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" № 3164-IV від 01 грудня 2005 р. Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знака відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам. Національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту. У разі оцінки відповідності продукції, що є об'єктом технічних регламентів, призначеним органом оцінки відповідності до Національного знака відповідності додається ідентифікаційний код цього органу. Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів.
Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання" від 29 жовтня 2009 року № 1149 (1149-2009-п)
національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.
Пунктом 1 частини 3 статті 44 Закону № 2735-VI передбачено, що до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції, зокрема, у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснивши системний аналіз вказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами зроблено обгрунтований висновок про те, що ТОВ "Дієса" допущено порушення вимог чинного законодавства, які полягали у розповсюдженні продукції без нанесення Національного знаку відповідності, наявність якого передбачено технічними регламентами, а отже рішення суду першої та апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року залишити без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235- 244 КАС України.