Суддя Вищого адміністративного суду України Леонтович К.Г., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії,-

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України, як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просив: визнати неправомірними дії чи бездіяльність Держави Україна в особі ВККСУ, яка не вжила заходів для належної перевірки викладенних фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді ОСОБА_2 Тернівського райсуду м. Кривого Рогу; зобов'язати Державу Україна в особі ВККСУ відкритти дисциплінарну справу стосовно судді ОСОБА_2 Тернівського райсуду м. Кривого Рогу за його скаргою від 10.03.14 р.; стягнути за рахунок державного бюджету на його користь в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди, у найменьший термін, діями Держави Україна в сумі 23500 грн.; окремою ухвалою звільнити його від сплати судового збору; поновити строк звернення до суду в зв'язку з зазначеними причинами пропуску; в порядку підготовки справи до слухання витребувати матеріали з приводу його скарги від 14.05.15 p до ВККСУ та почтове повідомлення про отримання позивачем рішення № 3833\дп-15 від 09.12.15 p. з його підписом; в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до державної налогової служби України про місячний дохід позивача; витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справи; в порядку підготовки справи до розгляду зробити запит до Управління праці та соціального захисту населення Криворіжського виконкому Тернівської районної ради у Дніпропетровській області про місячний дохід, що є доказом скрутного матеріального положення .

Відповідно до частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначені статтею 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ознайомившись із поданою позовною заявою, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття адміністративного провадження у справі, з огляду на наступне.

Порядок дисциплінарного провадження щодо судді врегульований Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (2453-17) (далі - Закон № 2453-VI (2453-17) ). Цей Закон з 29 березня 2015 року діє в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ (192-19) .

Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених в цій нормі Закону.

Згідно з статтею 94 Закону № 2453-VI зазначається, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють: 1) Вища кваліфікаційна комісія суддів України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів; 2) Вища рада юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Згідно з частинами першою та другою статті 93 Закону № 2453-VI дисциплінарне провадження - це процедура розгляду звернення з метою встановлення обставин, що можуть бути підставою дисциплінарної відповідальності судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх представників, виходячи з наведеного громадяни вправі звертатись до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із скаргами про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини сьомої статті 95 Закону № 2453-VI питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмову в її відкритті вирішує орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів.

Рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

Частиною першою статті 99 Закону № 2453-VI суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що адміністративна процесуальна дієздатність заявника у відносинах щодо вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у вказаній справі.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 1 липня 2014 року у справі № 21-211а14.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 18, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити дії.

ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .