Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Ірокс" до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гук О.Б. про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гук О.Б. на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року,

У грудні 2014 року ПАТ "Ірокс" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гук О.Б. (далі - реєстратор) про скасування рішення від 5 грудня 2014 року № 17768884 та зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що оскаржуваним рішенням відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру № 71, що розташована у місті Львові, по вулиці Бальзака О., будинок 25, оскільки, на думку реєстратора, ними подано не всі документи.

Посилаючись на подання всіх необхідних документів для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора від 5 грудня 2014 року № 17768884 та зобов'язати його повторно розглянути заяву Товариства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року скасовано постанову суду першої інстанції і ухвалено нове рішення про задоволення позову.

У касаційній скарзі реєстратор, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що 17 листопада 2014 року Калушка В.Г. (представник Товариства) звернулася до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на вказану квартиру.

До заяви представник Товариства додала: копію довіреності від 31 жовтня 2014 року № 942; копію паспорта; квитанцію про сплату держмита; квитанцію про сплату за надання інформації; акт готовності об'єкта до експлуатації від 31 грудня 2009 року № 1227; технічний паспорт № 371; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 26 січня 2012 року № ЛВ 1431201292; рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 21 липня 1998 року № 261, яким надано дозвіл на проектування та будівництво житлового будинку; акт вибору ділянки від 25 вересня 1988 року.

28 листопада 2014 року реєстратор, розглянувши подані документи, прийняв рішення про зупинення розгляду заяви, посилаючись на те, що не були подані усі необхідні документи, а саме: відсутній документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речового права на земельну ділянку, а також, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

5 грудня 2014 року представником Товариства додатково подано договір про передачу незавершеного будівництва житлового 5-ти поверхового будинку, що по вул. Бальзака 25 від 2 січня 2004 року та акт прийому-передачі від 2 січня 2004 року.

5 грудня 2014 року реєстратором прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, у зв'язку з відсутністю документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, а також документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Відмовивши в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем не подано всіх документів для державної реєстрації права власності, реєстратор правомірно виніс оскаржуване рішення.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та задовольнивши позов, апеляційний суд виходив з того, що поданими документами в повній мірі підтверджується факт присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси та передачі земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року (1952-15) № 1952-VI (далі - Закон № 1952-VI (1952-17) ).

Згідно з частинами першою статті 15 Закону № 1952-VI державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Абзацом 2 частини другої статті 15 Закону № 1952-VI встановлено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За приписами пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-VI у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (частина друга статті 24 Закону № 1952-VI).

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) (в редакції, чинній на момент звернення із заявою; далі - Порядок).

Відповідно до пункту 49 Порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на реконструйований об'єкт нерухомого майна (в тому числі в результаті переведення об'єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий або навпаки) заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає: документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані); документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; письмову згоду співвласників багатоквартирного будинку (в разі добудови аттикових і мансардних поверхів та приєднання місць загального користування); документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (в разі коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна змінилася його адреса).

Як вбачається з матеріалів справи, представником Товариства на розгляд реєстратора не подано документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, а також документу, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Так, відповідно до Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) до повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної рад відносить, зокрема, прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами (пункт 41 частини першої статті 26 та пункт 26 частини першої статті 43).

Стаття 37 вказаного Закону закріплює такі власні (самоврядні) повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту, а також підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Отже, питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об'єктам нерухомого майна на місцевому рівні, місцевими радами, законодавцем розглядаються в рамках повноважень місцевих рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

Щодо форми та змісту документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, то законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить імперативних вимог щодо форми документа, який підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Це може бути як рішення, так і довідка, видані органом місцевого самоврядування, які дають змогу встановити факт присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Щодо документу, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку, то договір про передачу незавершеного будівництва житлового 5-ти поверхового будинку, що по вул. Бальзака 25 від 2 січня 2004 року та акт прийому-передачі від 2 січня 2004 року за якими ТОВ "Динамо-Інвест" передало ЗАТ "Ірокс" проектно-кошторисну документацію на житловий 5-ти поверховий, 45-ти квартирний будинок в м. Львові, по вул. Бальзака, 25 з земельною ділянкою, не підтверджує таких прав, оскільки не є правовстановлюючим документом.

Це означає, що висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є правильними, а апеляційний суд помилково скасував таке законне рішення.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гук О.Б. задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2015 року скасувати, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2015 року залишити в силі.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.