Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, за касаційною скаргою виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, -

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася в суд із позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення від 27 квітня 2009 року № 879 про відмову у поданні клопотання щодо присвоєння їй почесного звання "Мати-героїня".

Постановою Ленінського районного суду міста Вінниці від 29 жовтня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року, позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27 квітня 2009 року № 879 про відмову у поданні клопотання щодо присвоєння ОСОБА_4 почесного звання "Мати-героїня".

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивачем подано письмове заперечення на зазначену касаційну скаргу, просить таку залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 народила та виховала п'ятеро дітей, які закінчили вищі навчальні заклади та працюють в різних галузях народного господарства, нагороджена медаллю "Медаль - Материнства" 2-го ступеня.

Адміністрацією та профспілковим комітетом Дочірнього підприємства "Поділлягеодезкартографія", на якому працювала ОСОБА_4 з 1979 року, згідно протоколу спільного засідання від 11 лютого 2009 року № 3 ухвалено клопотати перед вищестоящими органами влади (відділ у справах сім'ї, молоді та туризму міської ради) про присвоєння їй почесного звання "Мати-героїня", у зв'язку з чим був оформлений відповідний нагородний лист для представлення до відзначення державною нагородою України.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 27 квітня 2009 року № 879 відмовлено ОСОБА_4 у поданні клопотання про присвоєння почесного звання "Мати-героїня". Рішення мотивоване тим, що син позивача, - ОСОБА_5, 1983 року народження, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та перебував у місцях позбавлення волі, а також нагородний лист для представлення до відзначення державною нагородою України оформлений неналежним чином.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що спірне рішення відповідача є необґрунтованим та не відповідає вимогам закону.

Основні засади державної політики у сфері державних нагород України для відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною визначає та встановлює Закон України "Про державні нагороди України" від 16 березня 2000 року № 1549-ІІІ (1549-14) (далі - Закон № 1549-ІІІ (1549-14) ).

Статтею 1 цього Закону передбачено, що державні нагороди України є вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку економіки, науки, культури, соціальної сфери, захисті Вітчизни, охороні конституційних прав і свобод людини, державному будівництві та громадській діяльності, за інші заслуги перед Україною.

Відповідно до статті 4 Закону № 1549-ІІІ Президент України затверджує: статут - для звання Герой України та кожного ордену; положення - для інших державних нагород. Статути і положення про державні нагороди визначають підстави для нагородження, містять опис державної нагороди, а також встановлюють порядок нагородження, вручення, носіння державних нагород та інші правила.

Указом Президента України "Про почесні звання України" від 29 червня 2001 року № 476/2001 (476/2001) затверджено Положення про почесні звання України (далі - Положення), відповідно до абзацу 38 пункту 9 якого почесне звання "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.

Пунктами 11, 12 цього Положення визначено, що висунення кандидатур до присвоєння почесних звань здійснюється гласно за місцем роботи особи, яку представляють до нагородження, у трудових колективах установ, організацій, підприємств незалежно від типу, форми власності та господарювання. Клопотання про присвоєння почесних звань порушується перед відповідним органом чи організацією вищого рівня залежно від підпорядкованості. Клопотання про присвоєння почесних звань, які порушуються органами місцевого самоврядування, подаються Президентові України через відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації.

Повноваження виконавчих органів міських рад щодо відзначення державними нагородами України визначено статтею 39 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.

За правилами цієї статті виконавчі органи сільських, селищних, міських рад розглядають клопотання підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і вносять у встановленому порядку до відповідних органів виконавчої влади подання про нагородження державними нагородами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у виконавчого комітету Вінницької міської ради правових підстав для прийняття рішення про відмову у поданні до обласної ради клопотання про присвоєння ОСОБА_4 почесного звання "Мати-героїня", з огляду на те, що позивач народила та виховала до восьмирічного віку п'ятьох дітей, як це передбачено вимогами пункту 9 Положення, та була нагороджена медаллю "Медаль - Материнства" 2-го ступеня.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Ленінського районного суду міста Вінниці від 29 жовтня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року прийняті з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу виконавчого комітету Вінницької міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду міста Вінниці від 29 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.