Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Маслія В.І.,

Суддів: Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.

При секретарі Кальненко О.І.

За участю прокурора Гудименко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Одеської міської ради, до якої приєднався перший заступник прокурора Одеської області, на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у адміністративній справі за позовом Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

У січні 2015 року Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж території скверів у м. Одесі" та № 1431-V "Про надання згоди на розробку проектів з організації та встановлення меж території парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж території рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі" в частині визначення територій, що знаходяться у постійному користуванні Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 12.06.2000 року І-ОД № 000331; скасування п. 6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438- V.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.02.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду 21.05.2015 року позов задоволено: визнано незаконним рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі" та № 1431-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі" в частині визначення територією рекреаційного призначення – парком, території, що знаходиться у постійному користуванні Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР" відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 12.06.2000 року І-ОД №000331; скасовано п.6 Додатку № 1 до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі" та № 1431-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі".

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Одеська міська рада, звернулася з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та залишити позов без розгляду.

Першим заступником прокурора Одеської області було подано заяву про вступ шляхом приєднання до касаційної скарги в якій не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій просить їх скасувати та відмовити у позові.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволеню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до рішення Одеської міської Ради народних депутатів від 14.09.1999 року № 202-ХХІІІ Благодійному фонду "Дитяче село "АСТР" було надано земельну ділянку у постійне користування для експлуатації та обслуговування комплексу об’єктів фонду. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчено Державним актом на право постійного користування землею № І-ОД № 000331 від 12.06.2000 року, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 96.

07.07.2009 року Одеською міською радою було прийняте рішення № 4438-V "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі" та № 1431-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі", затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі". Вказаним рішенням було затверджено попередній перелік територій рекреаційного призначення – парків та скверів у м. Одесі (додаток 1). У п.6 Додатку № 1 вказаного рішення зазначено: "парк на території благодійного фонду Дитяче село "АСТР" (в минулому територія санаторію ім. Чувиріна), 5 ст. Великого Фонтану".

Позивач, не погодившись з такими діями відповідача, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що п. 6 додатку № 1 рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V "Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року № 1430-V "Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж території скверів у м. Одесі" та № 1431-V "Про надання згоди на розробку проектів з організації та встановлення меж території парків у м. Одесі" суперечить чинному земельному законодавству України та порушує права і законні інтереси Благодійного фонду "Дитяче село "АСТР", а тому має бути скасований.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем шестимісячного строку на подання адміністративного позову, передбаченого ст. 99 КАС України, то суд першої інстанції дійшов висновку що позивачем його не було пропущено, оскільки про оскаржуване рішення позивач дізнався лише 26.12.2014 року з листа ТОВ "Акрополь Білдінг", у зв`язку з чим ними 15.01.2015 року до суду було подано адміністративний позов.

Однак, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними, враховуючи наступне.

Згідно з ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформація державних органів та органів місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб, зокрема, шляхом опублікування її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або поширення інформаційними службами відповідних державних органів і організацій.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що опублікування акта органу місцевого самоврядування в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет визначалось законодавством способом доведення актів органів місцевого самоврядування до відома заінтересованих осіб, у зв'язку з чим факт їх оприлюднення у вищезгаданий спосіб визначає момент, коли всі заінтересовані особи повинні були дізнатись про відповідні акти.

Відповідно до змісту листа Департаменту інформації та зв’язків з громадськістю Одеської міської ради від 17.06.2015 року № 01-16/467 оскаржуване рішення відповідача оприлюднено 20.07.2009 року на офіційному сайті Одеської міської ради www.omr.gov.ua, а 31.07.2009 року у випуску № 13 газети "Думська площа", яка є додатком до газети Одеської міської ради "Одесский вестник".

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що про порушення оскаржуваним рішенням (на думку позивача) своїх прав, позивач повинен був дізнатися ще в липні 2009 року, оскільки інформація щодо прийняття оскаржуваного рішення є загальнодоступною та оприлюднюється у мережі Інтернет, зокрема на офіційному веб-сайті Одеської міської ради.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наслідки пропуску цих строків встановлені ст. 100 КАС України, відповідно до якої адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Така редакція цієї статті характеризує її як норму процесуального права.

Отже, аналіз наведеної вище редакції ч. 1 ст. 100 КАС дає підстави вважати, що суд має можливість самостійно, на свій розсуд, застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду.

Строк звернення до адміністративного суду обмежено ст. 99 КАС України. З урахуванням положень цієї статті належним способом захисту порушеного права є, зокрема, звернення до суду з позовом в межах строку, встановленого ст. 99 КАС України.

Так, предметом даної справи є законність прийняття Одеською міською радою рішення від 07.07.2009 року № 4438-V, однак з позовом до суду Благодійний фонд "Дитяче село "АСТР" звернувся 15.01.2015 року.

Однак, розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції не дав обґрунтованого висновку позовним вимогам в аспекті наслідків пропуску строку звернення до суду та поважності його причинам, а апеляційний суд взагалі не дав оцінку цій обставині.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення є законним і обґрунтованим, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так як судами першої та апеляційної інстанцій не було вжито всіх передбачених законом заходів, необхідних для повного і всебічного з'ясування всіх обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду слід врахувати вищенаведене та прийняти обґрунтоване та законне рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Одеської міської ради, до якої приєднався перший заступник заступник прокурора Одеської області, – задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 12 лютого 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.