808/8292/14 Про скасування рішення митниці Міндоходів про визначення коду товару - 26.11.2015 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Запорізької митниці Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року у справі № 808/8290/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до Запорізької митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару, -

У листопаді 2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" звернулося в суд з позовом до Запорізької митниці Міндоходів, в якому просило: скасувати рішення відповідача про визначення коду товару № КТ-112000003-0043-2014 від 04.11.2014.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення порушує його права та законні інтереси. Вважає, що відповідачем протиправно прийняте рішення, яким сівалки Horsсh Pronto 10 NT та бункер SW-12000 SD, який є складовою частиною сівалки, класифіковано як два окремих види товару, оскільки сівалка Horsсh Pronto 12 NT не може бути розділена на дві частини без втрати її цільового призначення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення про визначення коду товару № КТ-112000003-0043-2014 від 04.11.2014, прийняте Запорізькою митницею Міндоходів.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Запорізька митниця Міндоходів подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судом та обґрунтованість застосування норм матеріального права до вирішення спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення.

Судами було встановлено, що 15.02.2010 року між ТОВ "Бізон-Імпорт" та фірмою "Horsch Мaschinen GmbH" укладений контракт № 001/HRВZ. У відповідності до специфікації товару № 98 до контракту № 001/HRBZ від 15.02.2010 р. фірма "Horsch Maschinen GmbH" зобов'язалась поставити позивачу сільськогосподарське устаткування для посіву, 10,4 м. зернова сівалка прямого висіву, Pronto 10 NT, 52 ряди, 20 см. міжряддя (далі - сівалка) в кількості 3 штуки. позивачем з метою митного оформлення сівалки до митного органу подана митна декларація № 112020000/2014/002748 від 28.10.2014р., в якій в графі 33 заявлений код товару за УКТЗЕД 8432301900.

Запорізькою митницею за результатами розгляду митної декларації винесене рішення про визначення коду товару № КТ-112000003-0043-2014. У вказаному рішенні Відповідач дійшов висновку про необхідність віднесення сівалки до двох окремих видів товарів, а саме: сільськогосподарське устаткування для сівби, 10,4 м. пневматична зернова сівалка прямого висіву, Pronto 10 NT, 52 ряди, 20 см. міжряддя, класифіковано за кодом УКТЗЕД 8432301900; причіп для насіння з само завантаженням для використання в сільському господарстві SW 12000 SD, одноосний класифіковано за кодом УКТЗЕД 8716200000.

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що митний орган при прийнятті оскаржуваного рішення про визначення коду товару дійшов необґрунтованих висновків про віднесення сівалки Horsch Pronto 10 NT та бункера для посівного матеріалу SW 12000 до двох різних кодів УКТЗЕД, оскільки матеріалами справи підтверджується, що сівалка Horsch Pronto 10 NT та бункер для посівного матеріалу SW 12000 SD окремо один від одного не можуть використовуватись за цільовим призначенням.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Основні правила інтерпретації УКТЗЕД, за якими здійснюється класифікація товарів, наведені у додатку "Митний тариф України" до Закону України "Про Митний тариф України" (584-18) .

Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Ст. 69 Митного кодексу України визначає, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Згідно Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, які є додатком до Закону України "Про Митний тариф" (584-18) , і які застосовуються послідовно, класифікація товарів в УКТЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Відповідно до п.2 Наказу Державної митної служби від 18.07.2011 р. № 645 (v0645342-11) "Про внесення змін до наказу Державної митної служби України від 30.12.2010 р. № 1561" митним органам наказано застосовувати зміни до Пояснень до УКТЗЕД та використовувати їх як допоміжний робочий матеріал при здійсненні класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Так, згідно Приміток 3 та 4 до розділу XVI "Машини, обладнання та механізми...", комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнюючих або не пов'язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначено інше.

У разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектуючих вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 р. № 650 (z1085-12) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2012р. за № 1085/21397 (z1085-12) , контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару.

Приміткою 7 до групи 84 Пояснень до УКТЗЕД визначено, що машина, призначена для виконання більш як однієї функції, класифікується за основною функцією так, якби вона була єдиною, для якої призначена машина.

До товарної позиції 8432 30 19 00 відносяться машини сільськогосподарські, садові або лісогосподарські для підготовки або оброблення ґрунту; котки для газонів або спортивних майданчиків: сівалки, садильники та машини розсадосадильні: сівалки, інші.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фірма "Horsch Мaschinen GmbH" надала позивачу інструкцію компанії виробника з експлуатації товару в якій зазначає, що на сівалці Horsch Pronto 10 NT встановлений бункер для посівного матеріалу SW12000, який є невід'ємною частиною сівалки і не може бути застосований окремо від агрегату ні за яких умов; сівалка і бункер не можуть використовуватись за цільовим призначенням окремо одна від одної. Також вказано, що компанією "Horsch Maschinen GmbH" причіп для насіння з самозавантаженням SW12000SD, як окремий товар не випускається.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

У касаційній скарзі митним органом зазначено, що судами не надано належної правової оцінки тій обставині, що відповідно до Листа Департаменту митної справи Міністерства доходів та зборів України від 25.06.2013 року № 9380/7/99-99-24-02-01-17 та каталогу виробника дана сівалка конструктивно складається з бункера для насіння та добрива SW12000, обладнаного автоматичним навантажувальним пристроєм та самої сівалки. Складові частини сівалки з'єднані між собою за допомогою стопорних штифтів. Таке з'єднання носить тимчасовий характер та дозволяє відкріпляти сівалку від бункера та використовувати її окремо.

Також, відповідно до технічних даних виробника даний бункер використовується (входить до складу) з різними типами сівалок та зазначається окремо вага сівалки та бункеру, що спростовує твердження позивача про те, що даний бункер не випускається окремо.

Судами попередніх інстанцій не було враховано даних обставин у справі та не надано їм належної правової оцінки.

Висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог ґрунтується на вищезазначеній інструкції компанії-виробника, однак ними залишені поза увагою Лист Департаменту митної справи Міністерства доходів та зборів України від 25.06.2013 року № 9380/7/99-99-24-02-01-17 та каталог виробника, які містять дані про можливість окремого використання даного бункеру.

Зазначеним обставинам суди належної оцінки не надавали, їх належним чином не дослідили в сукупності з іншими доказами по справі, що свідчить про неповноту дослідження та встановлення всіх обставин справи.

Отже ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду про обґрунтованість позовних вимог є передчасним.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу Адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.