ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
03 листопада 2015 року м. Київ К/800/43010/13
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Мороза В.Ф.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У травні 2012 року ПАТ "Кримський ТИТАН" звернулося до окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 року позов ПАТ "Кримський ТИТАН" було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 07.03.2012 року № 600000003/2012/080030/2.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2013 року апеляційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 року - залишено без змін.
У касаційній скарзі Кримська митниця Державної митної служби України, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Кримської митниці Державної митної служби України задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами встановлено, що між ПАТ "Кримський ТИТАН" та Компанією "NATURAL RESOURCES TRADE, LTD", м. Лондон, Великобританія укладено договір № 1356/з від 14.10.2008 року, відповідно до якого з урахування додаткової угоди № 17 від 01.02.2012 року ПАТ "Кримський ТИТАН" купує сірку технічну газову комову і гранульовану виробництва ТОВ "Тенгизшевройл", Республіка Казахстан за ціною 110,50 доларів США за 1 тону. Поставка Товару проводиться на умовах DAF станція погранпереходу Росія/Україна - станція Гуково/Красная Могила або станція Успенська/Квашино (відповідно до "ІНКОТЕРМС - 2000).</par>
Для здійснення митного оформлення товару ПАТ "Кримський ТИТАН" була подана до Кримської митниці вантажна митна декларація від 05.03.2012 року № 600080000/2012/020703 на товар вартістю, визначеною згідно умов Договору та інвойсів від 24.02.2012 року № 6 та від 25.02.2012 року № 7, та задекларовано митну вартість товару за основним методом (за ціною договору).
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було надано наступні документи: облікова картка особи, яка здійснює операції з товарами від 17.11.2011 року № 60008/4/08/00009, залізничні накладні для внутрішнього сполучення від 24.02.2012 року № 30901102, № 30901110 від 24.02.2012 року, № 30901109 від 24.02.2012 року, № 30901108 від 24.02.2012 року, № 30901107 від 24.02.2012 року, № 30901106 від 24.02.2012 року, № 30901105 від 24.02.2012 року, № 30901104 від 24.02.2012 року, № 30901103 від 24.02.2012 року, № 30901134 від 25.02.2012 року, № 30901133 від 25.02.2012 року, № 30901132 від 25.02.2012 року інвойси від 24.02.2012 року та № 7 від 25.02.2012 року, договір від 14.10.2008 року № 1356/з та доповнення до нього від 30.06.2010 року № 9, від 01.02.2011 року № 12, від 21.04.2011 року № 14, від 01.02.2012 року № 17, паспорта якості від 23.02.2012 року № 900801 та від 24.02.2012 року № 901067, копії вантажних митних декларації іноземної країни від 23.02.2012 року № 50505/230212/0001760 та від 24.02.2012 року № 50505/24212/0001835.
Митним органом, у зв'язку із наявністю відомостей про те, що рівень заявленої митної вартості товару "сірка газова технічна комова", виробник "Тенгизшевройл" Казахстан знизився з 125,5 доларів США до 110,5 доларів США порівняно з попередніми поставками ідентичного товару, який надходив на адресу позивача за тим же контрактом № 1356/3 від 14.10.2008 року, відповідно до положень частини 2 статті 264 Митного кодексу України, на зворотному боці декларації митної вартості було зроблено відмітку "На підставі пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 (1766-2006-п)
необхідно подання додаткових документів".
На вимогу митного органу 07.03.2012 року позивачем додатково були надані: лист державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" № від 09.02.2012 року № 11/151, платіжне доручення в іноземній валюті від 06.03.2012 року № 45, рахунки-проформи від 24.02.2012 року № 1010 та від 23.02.2012 року № 0999, лист Компанії "NATURAL RESOURCES TRADE, LTD" від 27.01.2012 року № 06/2701-12 (пропозиція щодо зменшення вартості сірки комової у лютому 2012 року до 110,5 доларів США за одну метричну тону), лист Компанії "NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD" від 17.02.2012 року № 09/1702-12 (відносно цін на продукцію виробництва ТОВ "Тенгизшевройл", що постачає Компанія "NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD"), лист Компанії "NATURAL RESOURCES & TRADE, LTD" від 17.02.2012 року № 10/1702-12 (про вартість послуг, включених у вартість однієї тони сірки комової), витяг з журналу "Огляд цін".
07.03.2012 року Кримська митниця посилаючись на те, що декларантом не подано додаткових документів в повному обсязі, прийняла рішення про визначення митної вартості товару № 600000003/2012/080030/2 від 07.03.2012 року, відповідно до якого була скоригована митна вартість товару із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості (2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
За основу визначення митної вартості взята ВМД від 08.02.2012 року № 600080000/2012/020310, в результаті чого митна вартість товару була збільшена до 125,5 доларів США за метричну тону.
Згідно із частиною 1 статті 45 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 54 Митного кодексу України, при декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю.
Відповідно до пунктів 14, 15 частини 1 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.
Відповідно до статті 42 Митного кодексу України, під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу.
Відповідно до частини 8 статті 264 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.
Згідно із частиною 2 статті 266 Митного кодексу України, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Статтею 259 Митного кодексу України перендбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Відповідно до частини 2 статті 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;
4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.
Згідно із статтею 267 Митного кодексу України, використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (стаття 266 Митного кодексу України ).
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини 2 статті 268 Митного кодексу України, при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами.
Згідно із частиною 3 статті 268 Митного кодексу України, незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Зазначений метод можливо застосовувати тільки, якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (частина 1 стаття 268 Митного кодексу України).
Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до частини 3 статті 269 Митного кодексу України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
Відповідно до статті 270 Митного кодексу України, товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.
Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно із статтею 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (981_003)
(ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.
З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Кримський Титан" були надані усі наявні у нього документи, що підтверджували митну вартість товару і обраний метод визначення.
Враховуючи, що позивачем надано митному органу для митного оформлення товару необхідні основні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, суди дійшли до вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів від 07.03.2012 року № 600000003/2012/080030/2.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Кримської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кримський ТИТАН" до Кримської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.
ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 235- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Судді:
|
О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
Т.Г. Стрілець
|