ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2015 року м. Київ К/800/55467/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Калашнікової О.В.,
Суддів: Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.
секретар судового засідання - Маджар О.М.
за участю
представника Генеральної прокуратури України - Грищенко М.А.,
представника Кабінету Міністрів України - Тищенка А.В.
представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова - Безушка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України - правонаступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
в с т а н о в и л а:
Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України - правонаступник військового прокурора Львівського гарнізону звернувся в суд з позовом в інтересах держави - Кабінету Міністрів України в особі органів, уповноважених здійснювати функції у спірних відносинах: Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати підпункт 2.1 пункту 2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 651 від 08.07.2011 року в частині "за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про вилучення з користування Міністерства оборони України та передачу у комунальну власність будівлі № 2 у військовому містечку № 384 та земельних ділянок у військових містечках № № 208, 344, 315, 7, 1, 58 в рахунок компенсації витрат, пов'язаних з приведенням житлового фонду та об'єктів інженерного забезпечення, що приймаються у власність територіальної громади м. Львова, до належного технічного стану затвердження актів приймання передачі об'єктів житлового фонду та інженерного забезпечення квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування у власність територіальної громади м. Львова"; зобов'язати Львівську міську раду виконати ухвалу 17 сесії 4 скликання Львівської міської ради № 3028 від 29.12.2005 року "Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова відомчого житлового фонду, об'єктів інфраструктури та інженерного забезпечення квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування" та розпорядження Кабінету Міністрів України № 193-р від 03.02.2010 року "Про передачу нерухомого військового майна у м. Львові" (193-2010-р) .
Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході реформування Збройних Сил України, Міноборони та Радою узгоджено перелік нерухомого майна, що пропонується до передачі у власність територіальної громади м .Львова, та 29.12.2005 року Радою ухвалено прийняти у власність громади м. Львова відомчий житловий фонд, та у подальшому узгоджена позиція сторін, яка закріплена розпорядженням Кабінету Міністрів України №193-р. від 03.02.2010 року Проте виконавчим комітетом Львівської міської ради всупереч вимогам законодавства прийняте рішення №651 від 08.07.2011 року, згідно якого виконавчий комітет вирішив затвердити акти приймання-передачі об'єктів житлового фонду за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про вилучення з користування Міноборони України та передачу у комунальну власність будівлі №2 у військовому містечку №384 та земельних ділянок у військових містечках №№208,344,315,7,1,58 в рахунок компенсації витрат, пов'язаних з приведенням житлового фонду, що приймається у власність громади до належного технічного стану. Позивач зазначає, що внаслідок невиконання радою розпорядження Кабінету Міністрів України №193-р від 03.02.2010 року (193-2010-р) , надлишкове майно, яке погоджене для передачі у комунальну власність, продовжує перебувати на балансі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, а з Державного бюджету продовжують витрачатись кошти на його утримання. Окрім того, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №651 від 08.07.2011 року, прийняте після видачі Кабінетом Міністрів України розпорядження №193-р. від 03.02.2010 року, яким затверджено встановленим порядком узгоджений Міноборони та міською радою перелік майна, та по суті передбачає отримання виконавчим комітетом Львівської міської ради компенсації - оплати за прийняття об'єктів житлового фонду та інженерного забезпечення, що суперечить статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності". Також позивач зазначив, що в разі прийняття Кабінетом Міністрів України такого рішення, з державної власності безпідставно буде вилучено нерухоме майно та земельні ділянки.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано підпункт 2.1 пункту 2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 651 від 08.07.2011 року в частині "… за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про вилучення з користування Міністерства оборони України та передачу у комунальну власність будівлі № 2 у військовому містечку № 384 на вул. В. Симоненка, 10 площею 1005 кв. м та земельних ділянок за адресами: військове містечко № 208 на вул. Стрийській, 73 (5 земельних ділянок), військове містечко № 344 на вул. Пластовій, військове містечко № 315 на вул. Жовківській, 8, військове містечко № 7 на вул. Ярослава Мудрого, військове містечко № 1 на вул. Княгині Ольги, військове містечко № 58 на вул. Авіаційній, 1 для компенсації витрат, пов'язаних з приведенням житлового фонду та об'єктів інженерного забезпечення, що приймаються у власність територіальної громади м. Львова, до належного технічного стану". У задоволенні решту позову відмовлено.
Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, виконавчий комітет Львівської міської ради звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та відмовити у позові.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ухвалою 17 сесії 4 скликання від 29.12.2005 року №3028 Львівська міська рада ухвалила прийняти у власність територіальної громади м. Львова житловий фонд, об'єкти інфраструктури та інженерного забезпечення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування, а також військові містечка та транспортні засоби згідно з додатком 1.
Згідно ухвали доручено районним адміністраціям та відповідним управлінням здійснити приймання-передачу відомчого житлового фонду, об'єктів інфраструктури та інженерного забезпечення, військових містечок та транспортних засобів від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування, зазначених у додатку №1, затвердивши акти приймання-передачі рішенням виконавчого комітету. Кошти, отримані від продажу земельних ділянок (не менше 27,3 млн.грн.), скерувати для приведення прийнятого відомчого житлового фонду, об'єктів інфраструктури та інженерного забезпечення до належного технічного стану..
22 червня 2006 року на першій сесії 5-го скликання Львівська міська рада прийняла ухвалу №55, згідно якої внесла зміни до пункту 1 ухвали від 29.12.2005 року №3028 виклавши його в редакції: прийняти у власність територіальної громади м. Львова житловий фонд, об'єкти інфраструктури та інженерного забезпечення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова військ Західного оперативного командування, а також військові містечка та транспортні засоби, при умові надходження державних субвенцій у сумі 5,00 млн.грн. для приведення вищезгаданих об'єктів до належного технічного стану згідно з додатком 1.
Окрім того, 21.05.2009 року Львівська міська рада 13-тої сесії 5-го скликання прийняла ухвалу №2651, якою внесла чергові зміни в ухвалу від 29.12.2005 року №3028 згідно листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова від 16.03.2009р. №303/23/1/498/124 з врахуванням листа Міноборони від 17.10.2008р. №220/4311 якою внесла зміни у Додаток 1.
В подальшому узгоджена позиція Міноборони та міської ради щодо переліку об'єктів, які підлягають передачі була затверджена Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття розпорядження №193-р від 03.02.2010 року "Про передачу нерухомого військового майна у м. Львові".
Проте, виконавчий комітет Львівської міської ради підпунктом 2.1 пункту 2 рішення №651 від 08.07.2011 року вирішив затвердити акти приймання-передачі об'єктів житлового фонду та інженерного забезпечення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова у власність територіальної громади м. Львова згідно з пунктом 1 цього рішення, за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про вилучення з користування Міністерства оборони України та передачу у комунальну власність будівлі №2 у військовому містечку №384 на вул. В.Симоненка, 10 площею 1005 кв.м та земельних ділянок за адресами: військове містечко №208 на вул..Стрийській,73 (5 земельних ділянок), військове містечко №344 на вул. Пластовій, військове містечко №315 на вул. Жовківській, 8, військове містечко №7 на вул.Ярослава Мудрого, військове містечко №1 на вул.Княгині Ольги, військове містечко №58 на вул.Авіаційній, 1 для компенсації витрат, пов'язаних з приведенням житлового фонду та об'єктів інженерного забезпечення, що приймаються у власність територіальної громади м. Львова, до належного технічного стану.
Актами прийому-передачі з балансу на баланс (ар.с.35-48) складених комісією у складі представників Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова та представників ЛМКП "Львівводоканал", ЛМКП "Львівтеплоенерго" та акта приймання-передачі військового майна комісією, утвореною згідно розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 29.07.2011 року №403 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року №193-р, ухвали Львівської міської ради від 29.12.2005 року №3028, від 21.05.2009 року №2651 були прийняті будівлі, водопровідні та інженерні мережі в комунальну власність територіальної громади м. Львова, інші об'єкти та відомчий житловий фонд залишаються в комунальну власність не прийнятими.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що виконавчий комітет Львівської міської ради, встановивши в оскаржуваному рішенні № 651 від 08.07.2011 року додаткові умови прийняття майна у власність громади, вийшов за межі встановлених законом повноважень, оскільки таким правом не наділений.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено перелік повноважень виконавчого комітету ради, зокрема, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради; координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №3704 від 08.07.2010 року, до повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради належить виконання рішень Львівської міської ради.
Відповідно до пункту 9 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року № 1282 (1282-2002-п) , у разі коли передача об'єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність потребує залучення коштів на утримання та капітальний ремонт цих об'єктів, пропозиції щодо такої передачі погоджуються з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а фінансування видатків, пов'язаних з необхідністю залучення коштів на утримання та капітальний ремонт об'єктів соціальної інфраструктури у разі їх передачі у комунальну власність, протягом бюджетного року, в якому проведено передачу, здійснюється згідно із законодавством.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, аналіз норм чинного законодавства, що регулює повноваження рад та їх виконавчих органів дає підстави вважати, що виконавчі комітети повноважні виконувати рішення відповідної ради, та не наділені повноваженнями виконувати їх за певної умови, оскільки ні Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , ні жодний інший чинний Закон не наділяє виконавчий комітет такими повноваженнями. А Конституцією України (254к/96-ВР) визначено, що будь-які рішення органів місцевого самоврядування повинні бути прийняті лише на підставі діючого законодавства, в межах власних повноважень та, виключно у спосіб, визначений законодавством.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для скасування підпункту 2.1 пункту 2 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 651 від 08.07.2011 року в частині.
У іншій частині постанова суду першої інстанції не переглядається, оскільки така в частині відмови у задоволенні позову в апеляційному порядку не оскаржена
Що стосується решти позовних вимог, то як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, суд не вправі перебирати на себе повноваження та зобов'язувати Львівську міську раду виконати ухвалу №3028 від 29.12.2005 року.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року залишити без змін.
ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239- 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
Судді: