Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Амєліна С.Є., Бутенка В.І., -

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість по виплаті пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року, -

У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом, у якому, після уточнення у квітні 2011 року позовних вимог, просила: поновити строк звернення до суду з цим позовом; визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області щодо здійснення їй перерахунку пенсії на підставі абзацу третього частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ) в частині врахування заробітної плати при нарахуванні пенсії за 1987 рік, 1988 рік, 1989 рік, 1990 рік, 1993 рік з 1 червня 2010 року, коли вона вперше письмово звернулася з цього приводу до відповідача, по день розгляду справи в суді - день винесення рішення по справі, а також з 1 січня 2007 року по 1 червня 2010 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області здійснити перерахунок пенсії і виплатити заборгованість по її виплаті з врахуванням заробітної плати за 1987 рік, 1988 рік, 1989 рік, 1990 рік, 1993 рік з 1 червня 2010 року по день винесення рішення по справі, а також з 1 січня 2007 року по 1 червня 2010 року, з урахуванням вже нарахованої та виплаченої суми пенсії на час виконання судового рішення; зобов'язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати їй пенсію відповідно до чинного законодавства.

Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість по виплаті пенсії за період з 1 січня 2007 року до 21 серпня 2010 року - скасовано, прийнято в цій частині нове судове рішення про залишення даних позовних вимог ОСОБА_4 без розгляду. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За змістом частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 6 листопада 2004 року отримує пенсію за віком в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області.

Згідно листа відповідача від 11 лютого 2011 року № М-7 страховий стаж позивача станом на 1 лютого 2011 року становить 36 років 4 місяці і 3 дні.

У березні 2007 року ОСОБА_4 було проведено перерахунок пенсії, при якому відповідач взяв за основу її заробітну плату за період з 1 жовтня 1988 року по 30 вересня 1993 року.

Позивач вважає, що оптимальним варіантом нарахування її пенсії є врахування заробітної плати за 1987 рік, 1988 рік, 1989 рік, 1990 рік, 1993 рік, оскільки при цьому варіанті нарахування пенсії, розмір її пенсії має збільшитись в 2,6 рази.

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача здійснити їй перерахунок пенсії, починаючи з 1 січня 2007 року, - 21 лютого 2011 року.

Відповідно до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Залишаючи частину позовних вимог ОСОБА_4 без розгляду, суд апеляційної інстанції вірно врахував ту обставину, що позивач отримувала пенсію щомісяця, і знала про її розмір, однак звернулася до суду про перерахунок пенсії, починаючи з 1 січня 2007 року, вважаючи, що таку отримувала у меншому розмірі ніж їй передбачено, тільки 21 лютого 2011 року. При цьому доказів в обґрунтування поважності причин пропуску встановленого строку для звернення до адміністративного суду позивачем в суд надано не було.

За приписами частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Поняття "період до 60 календарних місяців підряд" слід розуміти наступним чином: - зазначений період має бути не тривалішим за 60 календарних місяців; - календарні місяці, які складають вказаний період, повинні бути визначені підряд, тобто послідовно один за одним без винятку певного відрізку часу; становити не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу; а слова "за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року" означають, що враховується вся заробітна плата, у тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.

Як встановлено судами, відповідачем при нарахуванні та виплаті позивачеві пенсії враховано наведені норми права, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком судів щодо відсутності підстав для задоволення іншої частини позовних вимог ОСОБА_4

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують встановлених судами обставин справи та їх висновків, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року та постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 27 квітня 2011 року в нескасованій частині у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок пенсії та виплатити заборгованість по виплаті пенсії - залишити без змін.

ухвала оскарженню не підлягає, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.