Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В.,

Васильченко Н.В.,

Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд справи за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, Сумської митниці Міндоходів про визнання рішення протиправним, стягнення коштів, -

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, Сумської митниці Міндоходів, в якому просило: визнати протиправним рішення Сумської митниці Міндоходів про відмову у поверненні ПАТ "Сумихімпром" надмірно сплаченого до бюджету ввізного мита в розмірі 19716, 68 грн. та ПДВ - 201110,19 грн., оформленого у вигляді листа від 04.07.2014 року № 3.1/1.1-09/3510; стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" надміру сплачене ввізне мито у сумі 19716, 68 грн. та ПДВ - 201110,19 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 04.07.2013 року, позивачем було сплачено різницю між митом та податком на додану вартість, визначеними до сплати митним органом та раніше визначеними підприємством. Позивач зазначає, що судовим рішенням у справі № 818/9126/13-а визнано протиправним та скасовано рішення митниці про коригування митної вартості товарів., у зв'язку з чим ПАТ "Сумихімпром" звернулося до Сумської митниці Міндоходів із заявою про повернення митних платежів, однак йому було відмовлено у зв'язку з наявністю у підприємства податкового боргу. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Держмитслужби від 20.07.2007 року № 618 (z1097-07) , не передбачено обов'язку подання довідки про відсутність заборгованості.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, ПАТ "Сумихімпром" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та задовольнити позов.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Сумською митницею Міндоходів 04.07.2014 року прийнято рішення № 805130000/2013/00127 про коригування митної вартості товарів та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2013/00127.

В подальшому, відповідно до заяви ПАТ "Сумихімпром", придбаний товар (фосфорити) було випущено митним органом у вільний обіг у відповідності до частини сьомої статті 55 Митного кодексу України з визначенням митної вартості в розмірі 115 доларів США за 1 метричну тону.

Різниця між митом, визначеним до сплати митним органом, та митом, визначеним до сплати підприємством, склала 19716,68 грн., різниця між ПДВ, визначеним до сплати митним органом, та ПДВ, визначеним до сплати підприємством, склала 201110,19 грн. Суми ввізного мита в розмірі 19716,68 грн. та ПДВ в розмірі 201110,19 грн. Сумською митницею Міндоходів було перераховано до Державного бюджету України.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року по справі № 818/9126/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, рішення про коригування митної вартості товару від 04.07.2014 року № 805130000/2013/00127 визнано протиправним та скасовано, у зв'язку з чим ПАТ "Сумихімпром" звернулось до Сумської митниці Міндоходів із заявою від 18.06.2014 року № 15-4894, в якій просило підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України на поточний рахунок підприємства ввізного мита в розмірі 19716,68 грн. та ПДВ в розмірі 201110,19 грн.

Листом від 04.07.2014 року № 3.1/1.1-09/3510 Сумською митницею Міндоходів відмовлено позивачу у поверненні ввізного мита та ПДВ та зазначено, що згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у позивача наявний податковий борг, а тому митний орган в межах спірних відносин діяв у відповідності до положень законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Статтею 301 Митного кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) . Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

В свою чергу, з метою реалізації положень статті 43 Податкового кодексу України прийняті Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 (z1097-07) та Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платниками податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України від 30.12.2013 року № 882/1188 (z0146-14) .

Таким чином, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається у відповідності до зазначених порядків, положення яких підлягають застосуванню разом із положеннями Податкового кодексу України (2755-17) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Сумська митниця Міндоходів звернулась до Головного управління ДФС в Сумській області про надання інформації щодо наявності або відсутності податкового боргу у ПАТ "Сумихімпром", та отримала відповідь від 31.01.2015 року про те, що станом на 01.07.2014 року за позивачем існувала заборгованість по податкам та зборам в загальній сумі 12252183,24 грн.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відмова Сумської митниці Міндоходів в поверненні ввізного мита та податку на додану вартість відповідає вимогам статті 43 Податкового кодексу України.

Посилання позивача в касаційній скарзі на той факт, що заборгованість бюджету перед підприємством перевищує всі заборгованості підприємства по всім податкам і зборам, а значну частину боргу перед бюджетом становить конкурсна заборгованість, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки сам факт наявності нескасованого боргу позбавляє митний орган можливості вчинити дії по поверненню надміру сплачених митних коштів підприємству. Після врегулювання позивачем питання наявності боргу з податковими органами, ПАТ "Сумихімпром" матиме змогу повторно звернутись до митного органу у передбаченому законодавством поряду та строки.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.