Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В.,

секретар Борілло Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. у справі за позовом ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

У квітні 2015 року ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України з вимогами про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р., закрито провадження в адміністративній справі в зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на вказане рішення апеляційного суду, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції встановлені обставини по справі, які не були встановлені в ухвалі суду першої інстанції, до того ж, обставини встановлені неправильно, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.

З цих підстав просить ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. змінити, виключивши з мотивувальної частини ухвали встановлення судом обставин щодо виконання боржником в межах строку вимоги державного виконавця та посbлання суду на те, що державним виконавцем після отримання заяви боржника не вчинено певних дій. В решті ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. просить залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір виник з приводу бездіяльності державного виконавця з виконання рішення суду, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Оскарження в судовому порядку дій державного виконавця боржником - ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" повинно здійснюватись за приписами ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом вказаної статті учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до провадження виконавчих дій, мають право звертатися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За вказаних обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, правомірно закрив провадження в даній адміністративній справі.

При цьому в мотивувальній частині ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. зазначено, що в межах строку вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження були виконані позивачем (ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ"), про що було повідомлено відповідача (державного виконавця) заявою про закінчення виконавчого провадження з доказами виконання. Після отримання вищевказаної заяви, відповідачем не було закінчено виконавче провадження, не знято арешт з майна позивача, постанова про арешт коштів направлено до виконання.

За правилами ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі.

До касаційної скарги представник ОСОБА_2 додав копію ухвали Апеляційного суду Київської області від 22.06.2015 р. Вказаним рішенням залишено без змін ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 17.04.2015 р. про залишення без задоволення скарги ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" на дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо незакінчення виконавчого провадження в зв'язку із добровільним виконанням судового рішення (справа 22-ц/780/3200/14).

Вирішуючи спір у зазначеній цивільній справі, суди на підставі досліджених у справі доказів дійшли висновку, що факт виконання ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" виконавчого листа № 367/206/14-ц, виданого Ірпінським міським судом Київської області 17.12.2014 р., у добровільному порядку не знайшов свого підтвердження, тому дії головного державного виконавця щодо заходів по виконанню рішення суду відповідають вимогам Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Отже, судовими рішеннями у цивільній справі встановлені обставини щодо невиконання ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" в добровільному порядку рішення Ірпінським міським судом Київської області 17.12.2014 р.

Натомість, Київський апеляційний адміністративний суд в оскаржуваній ухвалі, не вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, прийшов до помилкового висновку щодо добровільного виконання ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" рішення суду, тобто виконання позивачем вимог постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в межах встановленого в постанові строку.

Відповідно до положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахування вказаного, доводи касаційної скарги ґрунтуються на вимогах процесуального закону, тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. - зміні.

Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 р. змінити.

Абзаци тринадцятий та чотирнадцятий мотивувальної частини ухвали суду виключити.

постанова набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237- 244 Кодексу адміністративного судочинства України.