Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Розваляєвої Т. С., суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про стягнення недоотриманої суми,

09 липня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області та з урахуванням уточнень до позовної заяви просила визнати незаконними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати їй підвищення до пенсії відповідно до статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2010 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року позов задоволено: визнано незаконними дії відповідача, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 січня 2007 року по 30 листопада 2010 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року скасовано постанову Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року та зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 09 січня 2010 року по 30 листопада 2010 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком; у задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 листопада 2013 року постанову Дружківського міського суду Донецької області від 24 листопада 2010 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року скасовано в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_4 відповідно до статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 01 січня 2007 року по 09 січня 2010 року в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 в частині періоду з 01 січня 2007 року по 09 січня 2010 року залишено без розгляду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2013 року скасовано ухвалу Дружківського міського суду Донецької області від 01 жовтня 2013 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2013 року позовну заяву ОСОБА_4 в частині періоду з 01 січня 2007 року по 09 липня 2009 року залишено без розгляду.

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, позов ОСОБА_4 задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити підвищення до пенсії позивачу; зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 09 липня 2009 року по 09 січня 2010 року в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком.

Не погоджуючись із вказаними постановою Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2013 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року, відповідач звернувся із касаційною скаргою на них, в якій просив такі рішення скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Позивач проти касаційної скарги заперечила, просила залишити її без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи в межах касаційного перегляду, встановлених статтею 220 КАС України, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області, отримує пенсію за віком, є членом сім'ї репресованого з політичних мотивів, була примусово переселена з постійного місця проживання, реабілітована згідно зі статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" від 17 квітня 1991 року, що підтверджується довідкою Комісії з поновлення прав реабілітованих Харківської обласної ради від 23 грудня 1997 року № 12/2678.

З 01 вересня 2008 року позивач отримує підвищення до пенсії в розмірі 43 грн. 52 коп. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 (654-2008-п) .

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що пенсія позивача повинна обчислюватись відповідно до статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а не на підставі постанови Кабінету міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 (654-2008-п) , посилаючись на пріоритетність закону над підзаконними актами.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії підвищуються на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно із пунктом 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Поряд із цим, підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" (654-2008-п) встановлено, що з 01 вересня 2008 громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - 43,52 гривні.

Аналізуючи співвідношення підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 (654-2008-п) та пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", колегія суддів виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) як нормативно-правового акту вищої юридичної сили, у зв'язку з чим погоджується із висновками судів щодо необґрунтованості здійснення відповідачем виплати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 (654-2008-п) .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області залишити без задоволення, а на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 16 грудня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2014 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.