Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Кобилянського М.Г., Ліпського Д.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Черкаської області, Генеральної прокуратури України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року,

У жовтні 2014 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Прокуратури Черкаської області, Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дії відповідачів щодо невиплати грошової допомоги у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язання нарахувати та виплатити таку грошову допомогу.

Позов обґрунтував тим, що за змістом частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції станом на 31.03.2014 р.) виплата грошової допомоги пов'язана саме із виходом на пенсію за вислугою років чи по інвалідності, а так як право на виплату грошової допомоги він отримав з 05.09.2007 р., тобто під час дії частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", тому його право на виплату цієї допомоги не може бути звужене шляхом внесення в подальшому змін до законодавства.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на те, що набув право на виплату грошової допомоги з 05.09.2007 р. (дата призначення пенсії), тобто під час дії частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

В запереченні на касаційну скаргу Генеральна прокуратура України просить залишити судові рішення першої та апеляційної інстанцій без змін. Посилається на те, що позивач у 2007 році оформив пенсію без фактичного звільнення з органів прокуратури, а тому права на отримання зазначеної допомоги у нього на той час не виникло, оскільки основною умовою для отримання грошової допомоги є безпосереднє звільнення працівника із займаної посади.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що з 01.08.1989 р. по 25.04.2014 р. ОСОБА_4 працював на різних прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Черкаської області, що підтверджується витягами з трудової книжки позивача.

05.09.2007 р. позивачеві призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) без фактичного звільнення з органів прокуратури.

Наказом в.о. Генерального прокурора України від 25.04.2014 р. № 687к ОСОБА_4 звільнено з посади прокурора Маньківського району Черкаської області з 25.04.2014 р. за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до статті 50- 1 Закону України "Про прокуратуру".

В подальшому, прокурором Черкаської області на підставі довідки управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі від 14.04.2014 р. № 917/04 та довідки прокуратури Черкаської області від 25.04.2014 р. № 11-315 про повні роки роботи (станом на 25.04.2014 р. стаж роботи позивача в органах прокуратури складає 24 роки 08 місяців та 22 дні) видано наказ від 28.04.2014 р. № 316к про виплату ОСОБА_4 грошової допомоги відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

30.04.2014 р. прокуратурою Черкаської області на ім'я начальника управління-головного бухгалтера Генеральної прокуратури України направлений розрахунок грошової допомоги, що підлягає виплаті позивачеві відповідно до частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Оскільки станом на 07.08.2014 р. виплата грошової допомоги здійснена не була, позивач звернувся до Генеральної прокуратури України з відповідним запитом.

Листом заступника Генерального прокурора України від 12.09.2014 р. № 18-1646 позивачеві роз'яснено, що оскільки на час його звільнення з органів прокуратури частина шістнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" була виключена Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (1166-18) , то наказ прокурора Черкаської області від 28.04.2014 р. № 316к визнано таким, що виданий з порушенням вимог чинного законодавства, а отже не підлягає виконанню.

Наказом в.о. прокурора Черкаської області від 30.10.2014 р. № 937к скасовано наказ прокурора Черкаської області від 28.04.2014 р. № 316к.

Відмовляючи у задоволенні позову суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_4 права на отримання грошової допомоги, передбаченої частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", не набув.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною шістнадцятою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" було передбачено, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Наведена норма права містить таку обов'язкову умову виплати грошової допомоги працівникам органів прокуратури, як вихід на пенсію за вислугою років чи по інвалідності, що передбачає звільнення з органів прокуратури.

Такий зміст правової позиції висловлено Верховним Судом України у постанові від 18.09.2007 р. (справа № 21-857во06).

Частину шістнадцяту статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" виключено Законом України "Про запобігання фінансової кризи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (1166-18) від 27.03.2014 р., який набрав чинності в цій частині 01.04.2014 р.

За наведених обставин, враховуючи те, що позивач у 2007 році оформив пенсію без звільнення з органів прокуратури, то права на отримання вказаної допомоги у нього на час оформлення пенсії не виникло, оскільки за змістом частини шістнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" виплата грошової допомоги пов'язана саме із виходом на пенсію за вислугою років чи по інвалідності, а не з датою призначення пенсії. До фактичного звільнення позивача з прокуратури у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років частина шістнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратила чинність.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2015 року залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.