Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Скляренка Олексія Миколайовича, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження по якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року,

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Скляренка Олексія Миколайовича (далі - державний реєстратор) та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - Реєстраційна служба), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати неправомірними дії державного реєстратора, що полягають у відмові в державній реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, машино-місце за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем;

- скасувати рішення № 16301325 від 07 жовтня 2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов'язати Реєстраційну службу здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з метою реєстрації права власності ОСОБА_1 через свого представника звернувсь до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості - машино-місце, яке розташовано по АДРЕСА_1.

Однак 26 вересня 2014 року державним реєстратором прийнято рішення № 16084837 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із відсутністю всіх необхідних документів.

В подальшому, за результатами розгляду заяви позивача державним реєстратором прийнято рішення № 16301325 від 07 жовтня 2014 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Позивач вказує, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що порушує його права, оскільки вважає, що усунув недоліки, зазначені у рішенні про зупинення розгляду заяви, у зв'язку з чим звернувсь до суду з вимогою про зобов'язання суб'єкта владних повноважень зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до договору купівлі-продажу цінних паперів № Б-761 від 29 жовтня 2010 року ОСОБА_1 набув право власності на пакет облігацій та зарезервував об'єкт нерухомості за договором № 92 від 29 жовтня 2010 року, згідно з яким забудовник зобов'язаний його передати у власність позивачу за базовим рівнем обробки у термін погашення цільової облігації після введення черги будівництва в експлуатацію.

З метою реєстрації прав на об'єкт нерухомості - машино-місце, яке розташовано по АДРЕСА_1, 11 вересня 2014 року ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності звернувсь в інтересах позивача до Реєстраційної служби з відповідною заявою, за результатами розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення № 16084837 від 26 вересня 2014 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з відсутністю всіх необхідних документів.

На виконання вищевказаного рішення 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 додатково надав довідку, видану ТОВ "А.В.С." про повну сплату коштів та відсутність заборгованості.

Однак, державним реєстратором на підставі статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктами 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (868-2013-п) , прийнято рішення № 16301325 від 07 жовтня 2014 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор діяв на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи, ухвалою від 02 червня 2015 року підтримав позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів попередніх інстанцій вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості прийнятого рішення суб'єкта владних повноважень в частині відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, не зважаючи на наявність у позивача права власності на пакет облігацій та зарезервування нерухомості за договором № 92 від 29 жовтня 2010 року.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної

реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно із пунктом 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011 року (703-2011-п) , для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що документом, який підтверджує виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили стосовно права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Реєстраційної служби позивачем через свого представника до заяви про реєстрацію права власності було надано наступні документи:

- копію паспорту та ідентифікаційного номеру, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 14 травня 1998 року Московським РУ ГУМВС України в місті Києві;

- договір погашення облігацій, виданий 26 серпня 2014 року ТОВ "А.В.С.";

- акт приймання-передачі нерухомого майна від 26 серпня 2014 року, виданий ТОВ "А.В.С.";

- договір резервування нерухомості № 92 від 29 жовтня 2010 року, видавник: ТОВ "А.В.С.";

- договір купівлі-продажу цінних паперів від 29 жовтня 2010 року, видавник: ТОВ "А.В.С.";

- копію довіреності, серія та номер: б/н, виданий 21 серпня 2014 року, видавник: Приватний нотаріус Чорна Л. В. Київського МНО;

- копію паспорту та ідентифікаційного номеру, серія та номер: НОМЕР_2, виданий Красногвардійським РВ ГУМВС України в місті Дніпропетровській області 01 червня 2009 року;

- технічний паспорт (оригінал та копію), серія та номер: б/н, виданий 21 березня 2014 року, видавник: ТОВ "К КОНСАЛТ";

- копії документів на будівництво, серія та номер: б/н, виданий 11 вересня 2014 року, видавник: ТОВ "А.В.С.".

Перелік документів, наданих разом із заявою про державну реєстрацію підтверджується карткою прийому заяви № 15716940.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є інвестором будівництва житлово-офісного комплексу "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_1.

29 жовтня 2010 року позивачем укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № Б-761 та договір резервування нерухомості № 92, що підтверджує набуття позивачем права власності на пакет облігацій та закріплення за ним об'єкта нерухомості, будівництво якого здійснювалось відповідно до проектної документації, що пройшла комплексну державну експертизу, за результатами якої отримано позитивний висновок, що міститься в матеріалах справи.

Замовником будівництва є ТОВ "А.В.С.", яким у визначеному порядку прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт та отримано сертифікат серії ІУ № 165140350247, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Аналогічне положення кореспондується у пункті 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, розглянувши заяву про державну реєстрацію права на об'єкт нерухомості, суб'єктом владних повноважень прийнято рішення про зупинення розгляду заяви, підставою прийняття якого слугувала відсутність всіх необхідних документів, які надано разом із заявою до Реєстраційної служби.

Слід зазначити, що яких саме не вистачає документів державним реєстратором в своєму рішенні вказано не було, однак позивачем не було оскаржено рішення про зупинення розгляду заяви, що свідчить про його згоду з відсутністю у повному обсязі документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

На виконання рішення про зупинення розгляду заяви 07 жовтня 2014 року ОСОБА_1 додатково надав державному реєстратору довідку, видану ТОВ "А.В.С." про повну сплату коштів та відсутність заборгованості.

Пунктом 50 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (868-2013-п) , встановлено, що для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва на новозбудований або реконструйований об'єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, заявник подає: документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за нею об'єкта будівництва, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).

У разі придбання безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та в разі наявності документ, згідно з яким відбулося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав. Для проведення державної реєстрації прав заявник подає:

- довідку (виписку) із переліку осіб, які брали участь в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва та за якими здійснюється державна реєстрація прав, видану особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), про участь заінтересованої особи в інвестуванні (фінансуванні) об'єкта будівництва (у тому числі шляхом купівлі-продажу майнових прав);

- технічний паспорт на об'єкт інвестування (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо);

- завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва), копії (крім випадків подання оригіналів таких документів особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб (замовником будівництва):

- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку (крім випадків реконструкції об'єктів нерухомого майна без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані);

- документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на об'єкт нерухомого майна до проведення його реконструкції (у разі проведення реконструкції об'єкта нерухомого майна);

- документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;

- документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадку, коли в результаті реконструкції об'єкта нерухомого майна його адреса не змінилася).

З урахуванням статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 20 та 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) , державним реєстратором прийнято рішення від 07 жовтня 2014 року № 16301325, яким відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення слугувала відсутність документів, зокрема:

- довідки про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва;

- виписки з рахунку у цінних паперах про переказ облігацій.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

6) заявлене право вже зареєстровано.

Відповідно до пункту 5 (4) статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Разом з цим, частиною 3 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 5 (2) - 5 (6) частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Із встановлених обставин справи вбачається, що, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач керувався приписами вищезазначених норм.

З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що державний реєстратор діяв на підставі та у межах, наданих повноважень, які передбачені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновок судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222- 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2015 року у цій справі залишити без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.