2а-5670/12/1470 Про скасування податкового повідомлення-рішення щодо податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії - 20.10.2015 Прийняття

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Ареал-Снігурівка") звернулось з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2008 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Ареал-Снігурівка" відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року апеляційну скаргу ТОВ "Ареал-Снігурівка" залишено без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 11.06.2008 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 11.06.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року в задоволенні позовних вимог ТОВ "Ареал-Снігурівка" відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Ареал-Снігурівка" залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В запереченні на касаційну скаргу МДПІ, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ТОВ "Ареал-Снігурівка" залишити без задоволення.

Крім того, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із клопотанням про заміну Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби на її правонаступника - Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявленого клопотання та наявності підстав для його задоволення.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Положеннями статті 228 КАС України закріплено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 228 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та визнання судових рішень такими, що втратили законну силу, з огляду на наступне.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що МДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Ареал-Снігурівка" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2007 року, за результатами якої складено акт від 05.12.2007 року № 591/23-31427847.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, пункту 11.29 статті 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" та пункту 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 (271-99-п) (далі - Порядок) у зв'язку із неправомірним віднесення до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з податку на додану вартість № 3 за серпень 2007 року сум в розмірі 7 313 447,00 грн. та заявленням в загальній декларації з податку на додану вартість № 3 за вересень 2007 року - 7 313 447,00 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.12.2007 року № 0000902301/0, яким ТОВ "Ареал-Снігурівка" зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7 313 447,00 грн.

Відповідно до пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" до 01.01.2008 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, встановлено спеціальні режими оподаткування (спрямування та використання сум податку на додану вартість) для операцій, здійснюваних: 1) переробними підприємствами усіх форм власності з реалізації ними молоко- та м'ясопродуктів, виготовлених із молока та м'яса в живій вазі, поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками (абзац 1 пункту 11.21 статті 11 Закону № 168/97-ВР); 2) сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах (абзац 2 цього ж пункту).

Встановлений у абзаці 2 пункту 11.21 статті 11 вказаного Закону режим оподаткування передбачає залишення нарахованих на ціну реалізованої продукції сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, у розпорядженні сільськогосподарських підприємств для підтримки власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

За змістом наведеної норми умовами для застосування встановленого нею податкового режиму є виникнення у платника податку на додану вартість за наслідками здійснених господарських операцій зобов'язання із сплати до бюджету певних сум податку та можливість подальшого фактичного використання таких коштів для визначених законодавством цілей.

При здійсненні операцій з реалізації молока та м'яса в живій вазі переробним підприємствам відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" з нарахуванням податку на додану вартість за нульовою ставкою у платника податку фактично не виникає обов'язок із сплати до бюджету грошових коштів, які могли б ним акумулюватись і використовуватись у спосіб, визначений Порядком.

Відтак, спеціальний режим оподаткування, передбачений абзацом 2 пункту 11.21 статті 11 вищевказаного Закону, та встановлене у пункті 12 Порядку правило щодо складання окремої податкової декларації поширюється на операції з реалізації молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків, і не охоплює операції, здійснювані відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 02.04.2013 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є правомірним.

15.10.2015 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про закриття провадження у справі на підставі статей 157, 228 КАС України у зв'язку з припиненням юридичної особи ТОВ "Ареал-Снігурівка".

Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 28.08.2015 року до нього внесено запис про припинення державної реєстрації ТОВ "Ареал-Снігурівка".

Частиною 2 статті 33 Закону України від 15.05.2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову, а припинення юридичної особи - позивача є підставою для визнання судових рішень такими, що втратили законну силу із закриттям провадження у справі.

Керуючись пунктом 5 частиною 1 статті 157, статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 228, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Здійснити процесуальне правонаступництво та замінити Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію у Миколаївській області Державної податкової служби на Жовтневу об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 2а-5670/12/1470 визнати такими, що втратили законну силу.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії закрити.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.