Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р.

у справі № 826/12442/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марко Фарм ЛТД" (далі - позивач, ТОВ "Марко Фарм ЛТД") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 № 0022791504 та податкову вимогу від 20.06.2014 № 10903-25, рішення від 14.07.2014 № 547/26-59-25-01-14.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ "Марко Фарм ЛТД", посилаючись на те, що касаційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати податку на прибуток ТОВ "Марко Фарм ЛТД" за 2014 рік.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Марко Фарм ЛТД" терміну сплати визначеного податковим органом грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки ДПІ у Шевченківському районі складено акт від 13.08.2014 № 152/26-59-15-04-94 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 № 0022791504.

Крім того, на адресу ТОВ "Марко Фарм ЛТД" контролюючим органом надсилалась податкова вимога від 20.06.2014 № 10903-25 та рішення від 14.07.2014 № 547/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з акта камеральної перевірки ДПІ у Шевченківському районі від 13.08.2014 № 152/26-59-15-04-94 контролюючим органом зроблені висновки про порушення позивачем приписів пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України через несвоєчасну сплату грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2014 № 0001912201. Податковий орган вважає, що зобов'язання було сплачено платником податків із затримкою на 100 та 107 днів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами 2013 року у позивача обліковувалась переплата із податку на прибуток у розмірі 488 304,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Шевченківському районі від 10.02.2014 № 0001912201 позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на прибуток у розмірі 625 770,00 грн.

Позивачем отримано податкове повідомлення-рішення 07.03.2014 р.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі вчинення порушення, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, тобто до 17.03.2014.

Судами встановлено, що відповідне грошове зобов'язання погашено платником податків в повному обсязі до 17.03.2014 шляхом: зарахування 11.03.2014 переплачених коштів з авансового рахунку на рахунок податку на прибуток; додаткового платежу у розмірі 91 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 11.03.2014 №10936; переплати на рахунку для сплати податку на прибуток станом на 11.03.2014 у сумі 95 918,72 грн.

Згідно картки особового рахунку платника податків - ТОВ "Марко фарм ЛТД" станом на 17.03.2014 за останнім рахувалась переплата із податку на прибуток у сумі 675 222,72 грн., тоді як встановлена сума зобов'язання по податковому повідомленню-рішенню від 10.02.2014 № 0001912201 становила 625 770,00 грн.

Відповідно до проведеної звірки 07.04.2014 протягом 17.03.2014 відповідачем було здійснено 15 операцій по перерахуванню коштів з одного рахунку на інший, в результаті чого проведені всі необхідні оплати по основному платежу, штрафним санкціям, а також сплачена пеня.

При цьому за результатами проведених контролюючим органом операцій за позивачем не рахувалось недоїмки і залишилась переплата на рахунку ТОВ "Марко фарм ЛТД" у розмірі 1 558,17 грн.

05.05.2014 ДПІ у Шевченківському районі позивачу надано довідку № 8433/10/26-59-25-01-12 про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.08.2014 № 152/26-59-15-04-94 є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення від 13.08.2014 № 0022791504 та податкова вимога від 20.06.2014 № 10903-25, рішення від 14.07.2014 № 547/26-59-25-01-14 є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.01.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 р. залишити без змін.

3.ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .