Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.(доповідача),

Суддів Ємельянової В.І.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області (далі - відділення Фонду) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" (далі - ТОВ "Шахта "Білоріченська") про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року,

У вересні 2011 року Фонд звернувся до суду з адміністративним позовом (з врахуванням уточнень), в якому просив: стягнути заборгованість по страховим внескам, а саме пені за період з 7 липня 2010 року по 18 жовтня 2010 року в розмірі 238527 грн 12 коп.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Справа вирішується в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутні клопотання всіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне відкрите акціонерне товариство шахта "Білоріченська" дочірнє підприємство державної холдингової компанії "Луганськвугілля" є юридичною особою та перебуває на обліку у Фонді як платник страхових внесків, з 14 жовтня 2010 року зареєстроване як Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" шляхом реорганізації.

25 травня 2011 року відділення Фондом проведено перевірку Державного відкритого акціонерного товариства шахта "Білоріченська" дочірнього підприємства державної холдингової компанії "Луганськвугілля" щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати страхових внесків за період з 1 січня 2010 року по 31 березня 2011 року.

В результаті перевіки встановлено, що внески до відділення Фонду сплачувались своєчасно, але не вповному обсязі, через що позивачем нараховано пеню в розмірі 238 527 грн 12 коп, що підтверджується Актом від 25 травня 2011 року № 36

Відповідно до статті 45 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

Згідно із пунктом 4.1 Інструкції "Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань", затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 № 36 (z0867-07) (далі Інструкція № 36), сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Пунктом 4.12 зазначеної Інструкції визначено, що страхові внески сплачуються юридичними особами (страхувальниками) щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Із аналізу норм Інструкції № 36 (z0867-07) вбачається, що за своєю правовою природою пеня є штрафною санкцією за порушення строків сплати зобов'язань.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року у справі № 2а-20697/11/1270 задоволено позов про стягнення на користь відділення Фонду заборгованість зі сплати внесків на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань з Державного відкритого акціонерного товариства Шахта "Білоріченська" Державного підприємства "Луганськвугілля" в розмірі 3689060 грн 62 коп.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 листопада 2010 року, розстрочено сплату даної суми заборгованості.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 березня 2010 року у справі № 2а-28905/09/1270 стягнуто з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" на користь відділення Фонду суму в розмірі 2393607 грн 35 коп.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року, розстрочено сплату даної суми заборгованості.

Постановою Луганського окружного адміністартивного суду від 8 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року, у справі № 2а-6268/10/1270 стягнуто з ДВАТ "Шахта "Білоріченська" на користь відділення Фонду заборгованість по страховим внескам у розмірі 2861565 грн 91 коп за період з 1 жовтня 2009 року по 1 липня 2010 року шляхом сплати рівними частинами протягом 60 місяців по 47692 грн 77 коп.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до пункту 5.2 Інструкції № 36 (z0867-07) пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується в висновками судів першої та апеляційної інстанції і вважає, що вони дійшли правильного висновку про те, що сплата заборгованості здійснювалася відповідачем своєчасно згідно із графіком погашення заборгованості. Позивачем при нарахуванні пені не було враховано той факт, що сума заборгованості, призначена до стягнення рішеннями судів від 29 жовтня 2009 року, від 31 березня 2010 року, 8 вересня 2010 року з врахування ухвал про розстрочення та, відповідно до норм Інструкції № 36 (z0867-07) , пеня на розстрочену заборгованість не нараховується.

З огляду на вищезазначене, правильними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідачем своєчасно сплачується розстрочена заборгованість та ним не допущено порушень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , на підставі яких можливе нарахування пені.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують вказаних висновків судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.