Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 1570/2764/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бусоль"

до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У квітні 2012 року Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції від 12.01.2012 № 0000042300 та № 0000052300 за порушення вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) та Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) . Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названих Законів.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване тим, що фактично контролюючий орган провів перевірку на виконання постанови слідчого в рамках кримінальної справи, а оскільки на день прийняття податкового повідомлення - рішення відповідного судового рішення по кримінальній справі, що набрало законної сили, прийнято не було, то відповідно контролюючий орган не мав законних підстав для його винесення.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.10.2011 старшим слідчим СВ ПМ ДПА в Одеській області лейтенантом податкової міліції Вдовиченко Д.М., за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 012010000132, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 1 ч. 5 ст. 27, ч 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205, ч. 1,3 ст. 358 та ст. 218 Кримінального кодексу України, винесено постанову про призначення позапланової перевірки ТОВ "Бусоль" з питань взаємовідносин з ПП "Інтер Парес".

На виконання вказаної постанови Державною податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Бусоль" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "Інтер Парес" за період з 01.10.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 30.12.2011№ 2339/23/31609685 та встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 29 167,00 грн. та податку на додану вартість на суму 23 333,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та результатів адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Так, відповідно до п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до пп. 78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом п 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Таким чином, враховуючи, що позапланова виїзна перевірка ТОВ "Бусоль" проведена на виконання постанови слідчого про призначення позапланової перевірки позивача, прийняття відповідних рішень за результатами такої перевірки повинно здійснюватись з урахуванням п. 86.9 ст. 89 Податкового кодексу України.

Таким чином, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка фактично призначена та проведена на виконання постанови слідчого відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про збільшення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності, чи протиправності відповідачем таких дій.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2012 по справі № 1570/2764/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.