Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ"

про зобов'язання вчинити певні дії, -

21.08.2013 р. до суду з позовом про тимчасову заборону (зупинення) діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "МД ІСТЕЙТ" (далі Товариство) з експлуатації джерел утворення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та щодо утворення та розміщення відходів звернулася Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі Екологічна інспекція). Свої вимоги позивач мотивував тим, що діяльність Товариства пов'язана з викидами забруднюючих речовин у атмосферне повітря та утворенням і розміщенням відходів, проте в Товариства не встановлено відходів та ліміту на утворення та розміщення відходів. Посилаючись на порушення Товариством норм законодавства, Екологічна інспекція просила задовольнити позов.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7.11.2013 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р., відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись з судовими рішеннями, Екологічна інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У своїх запереченнях відповідач вважає рішення судів законними та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 17.07.2013 р. по 6.08.2013 р. Екологічною інспекцією проведено перевірку Товариства з дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт, в якому відповідач зазначив, що під час перевірки виявлені наступні правопорушення: не облікований опалювальний котел (булер'ян) на ділянці металоконструкцій та піч, розташована вздовж забору в районі складських приміщень; наявна вигрібна яма та відсутні документи, що підтверджують санкціоноване видалення рідких побутових відходів; формування обрізків металевих листів як вид відходів, що не передбачений лімітами та дозволами на утворення та розміщення відходів; відсутній договір на утилізацію відпрацьованих акумуляторних батарей; встановлено факт засмічення земельних ресурсів.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища затверджено Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-XII (2751-12) , який діяв на час звернення позивача до суду та розгляді справи в суді першої інстанції.

Відповідно до Порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища приймають у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, Верховна Рада Республіки Крим, місцеві органи державної виконавчої влади, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду, інші спеціально уповноважені державні органи та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду(контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду та на час апеляційного перегляду справи) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Таким чином, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що чинним на час звернення позивача до суду законодавством передбачалось прийняття адміністративним судом постанови лише щодо повного або часткового зупинення виробництва, виконання робіт, реалізації продукції та надання послуг. Всі інші заходи реагування на порушення законодавства, зокрема, природоохоронного, здійснювались на підставі відповідного рішення органу, переліченого у Порядку, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 року № 2751-XII (2751-12) .

Доводи касаційної скарги правильність висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 7.11.2013 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому ст. 235- 244 КАС України.