Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г.,

Голяшкіна О.В.,

Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року

у справі № 2а-0870/120/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя"

до Запорізької митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У січні 2012 року товариство звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Запорізької митниці № 104 від 12.12.2011 року та податкового повідомлення - рішення Запорізької митниці № 105 від 12.12.2011 року.

Задовольняючи позов суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки, митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), вони в подальшому не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, Запорізька митниця Міндоходів звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На адресу Вищого адміністративного суду України, заперечення на касаційну скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами митниці в період з 14 листопада 2011 року по 25 листопада 2011 року було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України з питань митної справи при митному оформленні товарів Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя", результати якої оформлено актом № н/23/11/112000014/0024912705 від 25 листопада 2014 року.

Предметом проведеної перевірки було встановлення правильності класифікації товару "Ветеринарний препарат для терапевтичного і профілактичного застосування на основі поліефірного іоноформного антибіотику - монензина натрію "Монлар 10%" за вантажною митною декларацією № 112000010/2011/004037 від 13 травня 2011 року за кодом 3003.20.00.00 згідно з УКТЗЕД та товару "Ферменти (ензими) на основі ксіланази для птахівництва "Belfeeld" за вантажними митними деклараціями № 112000003/2009/2062 від 29.04.09, № 112000003/2009/2172 від 05.05.09, № 112000003/2009/2873 від 10.06.09, № 112000003/2009/3443 від 07.07.09, № 112000003/2009/3995 від 03.08.09, № 112000003/2009/5093 від 16.09.09, №112000003/2009/5927 від 14.10.09, № 112000003/2009/7649 від 10.12.09, № 112000003/2009/8274 від 29.12.09, № 112000010/2010/1623 від 16.03.10, № 112000010/2010/4206 від 10.06.10, № 112000010/2010/6334 від 16.08.10, № 112000010/2010/8789 від 01.11.10, №112000010/2010/9315 від 15.11.10, № 112000010/2010/10584 від 23.12.10, № 112000010/2011/902 від 09.02.11, № 112000010/2011/3969 від 12.05.11, № 112000010/2011/6560 від 19.07.11 за кодом 3507.90.90.00 згідно УКТЗЕД.

В акті перевірки митниця дійшла висновку про те, що виходячи з поданих до митного оформлення документів за ВМД № 112000010/2011/004037 від 13 травня 2011 року, враховуючи лист ТОВ "Інтер-Запоріжжя" від 19 жовтня 2011 року № 920/д та згідно з поясненнями до товарних позицій 2309 та 3003, товар не може бути класифікований у товарній позиції 3003, оскільки склад товару є характерним для кормових добавок.

Крім того, вказав про те, що при митному оформленні товару "Ферменти (ензими) на основі ксіланази та ксіланази і фітази Belfeeld В1100МР-ензим; ферменти (ензими) на основі ксіланази Belfeeld В220МР-ензим; ферменти (ензими) на основі ксіланази та ксіланази і фітази Belfeeld ФІ250-200 МЛ, Belfeeld В1100МL-ензим" порушено вимоги Закону України "Про митний тариф України" (584-18) , нової редакції Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженої наказом Держмитслужби України від 28.11.07 № 1007 (va007342-07) , Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 31.01.04 № 68 (v0068342-04) та Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.10 № 1561 (v1561342-10) , що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 458828,02 грн.

Митним органом 12 грудня 2011 року на підставі акту перевірки № н/23/11/112000014/0024912705 від 25 листопада 2014 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 104, яким товариству визначено суму податкового зобов'язання за платежем "ввізне мито" у розмірі 109928,59 грн. та податкове повідомлення-рішення № 105, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 549626,90 грн.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

У відповідності із статтею 265 Митного кодексу України, порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 09 квітня 2008 року № 339 (339-2008-п) , процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митними органами, зокрема, шляхом проведення камеральної перевірки. У разі коли в результаті здійснення такого контролю виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою ДМСУ формою. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом № 2181-ІІІ (2181-14) порядку.

Згідно зі ст. 86 Митного кодексу України, митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митним органом митна декларація приймається, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додані всі необхідні документи.

Порядком здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 року № 314 (z0439-05) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажної митної декларації до оформлення та здійснення митного контролю. При цьому, у пункті 16 розділу з Порядку "Здійснення митних процедур" вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Згідно зі ст. 313 Митного кодексу України, митні органи класифікують товари. Тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.

Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікації товару, а відповідно і визначити суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати.

З вказаного можна зробити висновок, що дії по контролю за правильним визначенням митної вартості та сплатою митних платежів покладено саме, на митний орган, а тому у нього після випуску товару у вільний обіг відсутні підстави нараховувати податкові зобов'язання зі сплати мита та податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 05.03.2013 року № 21-36а13.

Скаржник у своїй касаційній скарзі посилається на те, що товар, наданий товариством для митного оформлення, мав класифікуватись за кодом УКТЗЕД 23.09.90.31.00 (ставка ввізного мита - 10 %). Крім того, вказав, що митні органи мають право здійснювати постаудит після здійсненого митного контролю.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з твердженням скаржника, оскільки, приймаючи вантажні митні декларації та узгоджуючи коди УКТЗЕД, митний орган вчинив дії які свідчать про правильність визначення товарної номенклатури Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя", тому в подальшому Митниця не мала законних підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні товару, імпортованого Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя", останнім були надані документи та інформацію про імпортований товар в повному обсязі.

Оскільки Митниця не обґрунтувала прийняття податкових повідомлень від 12.12.2011 року № 104, № 105, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правомірним задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя".

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Запорізької митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі №2а-0870/120/12 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.