Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про зобов'язання вчинити певні дії,

У травні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача. Просив зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, час проходження ОСОБА_4 військової служби з 6 травня 1968 року по 25 травня 1970 року, здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням вказаного стажу та виплатити йому різницю між пенсією, яку він отримував та перерахованою пенсією.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову.

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач з вересня 2005 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси, та з 8 червня 2011 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, в якій просив зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, час проходження ним військової служби з 6 травня 1968 року по 25 травня 1970 року. Проте, відповідач відмовив йому у такому перерахунку.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відмовляючи у зарахуванні позивачу періоду проходження військової служби до стажу роботи, який дає право на отримання пенсії на пільгових умовах, відповідач діяв правомірно.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За таких обставин, коли суди встановили, що на роботах, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", позивач працював з 9 серпня 1966 року по 29 квітня 1968 року та з 11 серпня 1970 року по 25 червня 1971 року, а отже не має необхідного стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відмовили у задоволенні заявлених позовних вимог.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Згідно частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги про незаконність судових рішень, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 26 червня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.